
der Schiit
шиїт
Послідовник шиїзму, одного з двох основних напрямів ісламу.
Der Nachbar meiner Tante ist ein gläubiger Schiit aus dem Irak.
Сусід моєї тітки — побожний шиїт з Іраку.
шиїт
Завантажуємо збережений статус слова.

шиїт
Послідовник шиїзму, одного з двох основних напрямів ісламу.
Der Nachbar meiner Tante ist ein gläubiger Schiit aus dem Irak.
Сусід моєї тітки — побожний шиїт з Іраку.
Цей іменник належить до N-відмінювання. Це означає, що в усіх відмінках, крім Nominativ однини, він має закінчення «-en». Учні часто припускаються цієї помилки.
Ich habe gestern mit einem Schiiten gesprochen.
Учора я розмовляв з одним шиїтом.
Der Journalist interviewte den Schiiten für einen Artikel.
Журналіст узяв у шиїта інтерв’ю для статті.
Слово «der Schiit» (шиїт) належить до словотвірної родини. Релігійний напрям називається «der Schiismus» (шиїзм), а відповідний прикметник — «schiitisch» (шиїтський).
Er kennt sich gut mit dem Schiismus aus.
Він добре знається на шиїзмі.
In der Stadt gibt es eine große schiitische Gemeinde.
У місті є велика шиїтська громада.
Це слово часто вживають із географічними назвами або описовими прикметниками, щоб уточнити походження людини чи її релігійну практику.
Die meisten Schiiten leben im Iran und im Irak.
Більшість шиїтів живе в Ірані та Іраку.
Er ist ein praktizierender Schiit.
Він практикуючий шиїт.