
das Beweisstück
речовий доказ
Предмет або документ, що слугує доказом певного факту, особливо в судовому процесі або під час поліцейського розслідування.
Die Polizei stellte das Messer als Beweisstück sicher.
Поліція вилучила ніж як речовий доказ.
речовий доказ
das Beweisstück, die Beweisstücke
Завантажуємо збережений статус слова.

речовий доказ
Предмет або документ, що слугує доказом певного факту, особливо в судовому процесі або під час поліцейського розслідування.
Die Polizei stellte das Messer als Beweisstück sicher.
Поліція вилучила ніж як речовий доказ.
| рід | середній das |
|---|---|
| множина | die Beweisstücke |
| Genitiv | des Beweisstücks |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | das Beweisstück | die Beweisstücke |
| Akkusativ | das Beweisstück | die Beweisstücke |
| Dativ | dem Beweisstück | den Beweisstücken |
| Genitiv | des Beweisstücks des Beweisstückes | der Beweisstücke |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
«Beweisstück» (речовий доказ) складається зі слів «Beweis» (доказ) і «Stück» (шматок, предмет). Отже, мається на увазі окремий предмет або окремий документ, який використовують як доказ.
Das wichtigste Beweisstück lag in einem verschlossenen Umschlag.
Найважливіший речовий доказ лежав у запечатаному конверті.
Зі словом «Beweisstück» (речовий доказ) часто вживають дієслова «sicherstellen» (вилучати), «beschlagnahmen» (конфісковувати) та «untersuchen» (досліджувати). Ці дієслова описують типові етапи поліцейського розслідування.
Die Ermittler untersuchten jedes Beweisstück sorgfältig.
Слідчі ретельно дослідили кожен речовий доказ.
У судовій практиці слово «Beweisstück» (речовий доказ) часто поєднується з дієсловами «vorlegen» (подавати) або «präsentieren» (пред'являти). Крім того, речовий доказ можна назвати доказом проти певної особи.
Die Staatsanwältin legte ein weiteres Beweisstück gegen den Angeklagten vor.
Прокурорка подала ще один речовий доказ проти обвинуваченого.
доказ
Обидва слова можуть стосуватися чогось, що підтверджує факт. «Beweis» (доказ) більше наголошує на тому, що щось доводить, тоді як «Beweisstück» (речовий доказ) називає конкретний предмет або документ як частину доказової бази. Вживай «Beweisstück», коли в центрі уваги сам предмет.

Die Polizei legte die Videoaufnahme als wichtiges Beweisstück vor.
Поліція надала відеозапис як важливий речовий доказ.
Die Videoaufnahme ist ein überzeugender Beweis für seine Anwesenheit.
Відеозапис — переконливий доказ його присутності.