
die Enkelin
онука
Дочка власного сина або власної дочки.
Meine Großmutter freut sich immer, wenn ihre Enkelin sie besucht.
Моя бабуся завжди радіє, коли її відвідує онука.
онука
die Enkelin, die Enkelinnen
Завантажуємо збережений статус слова.

онука
Дочка власного сина або власної дочки.
Meine Großmutter freut sich immer, wenn ihre Enkelin sie besucht.
Моя бабуся завжди радіє, коли її відвідує онука.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| множина | die Enkelinnen |
| Genitiv | der Enkelin |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Enkelin | die Enkelinnen |
| Akkusativ | die Enkelin | die Enkelinnen |
| Dativ | der Enkelin | den Enkelinnen |
| Genitiv | der Enkelin | der Enkelinnen |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
Слово утворене від чоловічої форми «der Enkel» (онук) за допомогою закінчення «-in». Це закінчення є найпоширенішим способом утворення в німецькій мові назв осіб жіночого роду.
Der Enkel spielt Fußball, die Enkelin liest ein Buch.
Онук грає у футбол, а онука читає книжку.
«Enkelin» (онука) належить до родини слів, пов’язаних із нащадками. До неї належать «der Enkel» (онук), «das Enkelkind» (онука або онук) і «die Enkelkinder» (онуки, множина для всіх статей).
Die Großeltern haben drei Enkelkinder.
У бабусі й дідуся троє онуків.
Щоб виразити належність, зазвичай уживають родовий відмінок або прийменник «von» (від, з). Родовий відмінок є формальнішим, тоді як «von» (від, з) із Dativ дуже поширений у повсякденному мовленні.
Das ist die Enkelin meiner Nachbarin.
Це онука моєї сусідки.
Das ist die Enkelin von meiner Nachbarin.
Це онука моєї сусідки.