
die Bewährung
умовне покарання
У юридичному значенні — призначення покарання, за якого засуджена особа не повинна йти до в’язниці за умови, що протягом певного строку, тобто випробувального строку, вона не вчинятиме злочинів.
Er wurde zu einer Freiheitsstrafe von einem Jahr auf Bewährung verurteilt.
Його засудили до одного року позбавлення волі умовно.

