
einstweilig
тимчасовий / попередній
Чинний протягом обмеженого часу; попередній або тимчасовий. Часто вживається в юридичному чи адміністративному контексті.
Das Gericht hat eine einstweilige Verfügung gegen den Bau erlassen.
Суд видав тимчасову судову заборону на будівництво.
