
nachweisbar
виявний
Такий, який можна підтвердити або встановити за допомогою доказів, фактів чи наукових вимірювань.
Im Blut des Athleten waren nachweisbar Spuren von Dopingmitteln.
У крові спортсмена виявили сліди допінгових речовин.
виявний
nachweisbar – nachweisbarer – am nachweisbarsten
Завантажуємо збережений статус слова.

виявний
Такий, який можна підтвердити або встановити за допомогою доказів, фактів чи наукових вимірювань.
Im Blut des Athleten waren nachweisbar Spuren von Dopingmitteln.
У крові спортсмена виявили сліди допінгових речовин.
| базова форма | nachweisbar |
|---|---|
| Komparativ | nachweisbarer |
| Superlativ | am nachweisbarsten |
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -e | -e | -e | -en |
| Akk. | -en | -e | -e | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова nachweisbar.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -en |
| Akk. | -en | -e | -es | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова nachweisbar.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -e |
| Akk. | -en | -e | -es | -e |
| Dat. | -em | -er | -em | -en |
| Gen. | -en | -er | -en | -er |
Додай закінчення до слова nachweisbar.
Слово складається з дієслова «nachweisen» (доводити) і суфікса «-bar». Суфікс «-bar» означає, що щось можливе. Отже, «Nachweisbar» (той, що можна довести) буквально означає, що щось можна довести.
Die Theorie ist mit den aktuellen Methoden leider nicht nachweisbar.
На жаль, цю теорію не можна довести сучасними методами.
Цей прикметник дуже часто вживають у науковому, юридичному або медичному контексті. Завжди йдеться про те, чи можна об’єктивно підтвердити факт, речовину або ефект.
Laut Gutachten ist ein direkter Zusammenhang zwischen dem Unfall und dem Schaden nachweisbar.
Згідно з висновком експерта, можна довести прямий зв’язок між аварією та збитками.
Поширені сполучення: «nachweisbare Spuren» (сліди, які можна виявити), «eine nachweisbare Wirkung» (ефект, який можна довести) або «ein nachweisbarer Unterschied» (різниця, яку можна виявити). Часто цей прикметник уживають і з запереченням: «nicht nachweisbar» (не можна виявити) або «kaum nachweisbar» (ледве можна виявити).
Das Medikament zeigte eine statistisch nachweisbare Verbesserung der Symptome.
Препарат показав статистично підтверджуване покращення симптомів.
Im Trinkwasser waren keine Schadstoffe nachweisbar.
У питній воді не виявили шкідливих речовин.
позитивний
«Positiv» (позитивний) і «nachweisbar» (виявний) у тесті можуть стосуватися наявності чогось. «Positiv» передусім описує результат тесту, тоді як «nachweisbar» означає, що речовину або властивість можна виявити за допомогою дослідження. Для результату підходить «positiv», а для можливості виявлення — «nachweisbar».

Die gesuchte Substanz war in der Probe eindeutig nachweisbar.
Потрібну речовину однозначно можна було виявити в зразку.
Der Test auf die gesuchte Substanz war positiv.
Тест на потрібну речовину був позитивним.