
der Peiniger
мучитель
Людина, яка завдає іншій людині фізичного або душевного болю чи мучить її.
Das Opfer erkannte seinen Peiniger vor Gericht wieder.
Потерпілий знову впізнав свого мучителя в суді.
мучитель
der Peiniger, die Peiniger
Завантажуємо збережений статус слова.

мучитель
Людина, яка завдає іншій людині фізичного або душевного болю чи мучить її.
Das Opfer erkannte seinen Peiniger vor Gericht wieder.
Потерпілий знову впізнав свого мучителя в суді.
| рід | чоловічий der |
|---|---|
| множина | die Peiniger |
| Genitiv | des Peinigers |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | der Peiniger | die Peiniger |
| Akkusativ | den Peiniger | die Peiniger |
| Dativ | dem Peiniger | den Peinigern |
| Genitiv | des Peinigers | der Peiniger |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
«Peiniger» (мучитель) походить від дієслова «peinigen» (мучити). Закінчення «-er» тут позначає людину, яка виконує дію.
Der Peiniger wurde nach langer Suche festgenommen.
Мучителя заарештували після тривалих пошуків.
«Peiniger» (мучитель) часто вживається зі словами з юридичного або біографічного контексту, наприклад «den Peiniger erkennen» (впізнати мучителя), «den Peiniger anzeigen» (заявити на мучителя в поліцію) або «dem Peiniger entkommen» (втекти від мучителя).
Die Zeugin konnte ihren Peiniger eindeutig identifizieren.
Свідок зміг однозначно впізнати свого мучителя.
Це емоційно сильне слово, яке часто вживають у повідомленнях про тяжке насильство, жорстоке поводження або переслідування. Воно позначає людину з погляду того, хто страждає або зазнав шкоди.
Viele Jahre später sprach sie öffentlich über ihren Peiniger.
Через багато років вона публічно розповіла про свого мучителя.