
schweigend
мовчазний
Такий, що описує стан, коли ніхто не говорить; без розмов і звуків.
Sie saßen sich eine Weile schweigend gegenüber, bis er das Wort ergriff.
Вони якийсь час мовчки сиділи одне навпроти одного, аж поки він заговорив.
мовчазний
Завантажуємо збережений статус слова.

мовчазний
Такий, що описує стан, коли ніхто не говорить; без розмов і звуків.
Sie saßen sich eine Weile schweigend gegenüber, bis er das Wort ergriff.
Вони якийсь час мовчки сиділи одне навпроти одного, аж поки він заговорив.
«Schweigend» (мовчазний) — це Partizip I від дієслова «schweigen» (мовчати). Воно описує людину або предмет, що саме мовчить, і вживається як прикметник або прислівник.
Der Angeklagte hörte dem Urteil schweigend zu.
Обвинувачений мовчки вислухав вирок.
«Schweigend» (мовчазний) може стояти перед іменником як прикметник і тоді відмінюється. Воно також може описувати дію як прислівник і тоді залишається незмінним.
Die schweigende Masse wartete auf eine Antwort.
Мовчазний натовп чекав на відповідь.
Sie saß schweigend auf der Parkbank.
Вона мовчки сиділа на лавці в парку.
Це слово часто вживають, щоб описати тиху, але напружену атмосферу. Типові дієслівні сполучення: «schweigend dastehen» (мовчки стояти), «schweigend zusehen» (мовчки спостерігати) або «schweigend essen» (мовчки їсти).
Sie gingen eine Weile schweigend nebeneinander her.
Вони якийсь час мовчки йшли поруч.
тихий / нерухомий / таємний
Still (тихий) загалом описує тиху ситуацію без звуків. Schweigend (мовчазний), навпаки, підкреслює, що людина або група не говорить. Для загальної тиші підходить still; коли важливо саме те, що ніхто не говорить, краще підходить schweigend.

Während der Rede hörten die Gäste schweigend zu.
Під час промови гості мовчки слухали.
Während der Rede war es im ganzen Saal still.
Під час промови в усьому залі було тихо.