
die Anklage
обвинувачення
Офіційне юридичне звинувачення особи прокуратурою в учиненні злочину. Це початок судового провадження.
Die Staatsanwaltschaft erhob Anklage wegen schweren Betrugs.
Прокуратура висунула обвинувачення у великому шахрайстві.
обвинувачення / звинувачення
die Anklage, die Anklagen
Завантажуємо збережений статус слова.

обвинувачення
Офіційне юридичне звинувачення особи прокуратурою в учиненні злочину. Це початок судового провадження.
Die Staatsanwaltschaft erhob Anklage wegen schweren Betrugs.
Прокуратура висунула обвинувачення у великому шахрайстві.

звинувачення
Сильний, часто публічний докір або різка критика людини, групи чи певного стану речей, також поза межами судового контексту.
Sein Roman ist eine einzige Anklage gegen die sozialen Missstände seiner Zeit.
Його роман — суцільний осуд суспільних негараздів свого часу.

сторона обвинувачення
У судовому процесі — сторона прокуратури як учасник процесу, яка прагне довести вину обвинуваченого.
In ihrem Plädoyer forderte die Anklage eine mehrjährige Haftstrafe.
У своїй промові сторона обвинувачення вимагала кількарічного ув’язнення.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| множина | die Anklagen |
| Genitiv | der Anklage |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Anklage | die Anklagen |
| Akkusativ | die Anklage | die Anklagen |
| Dativ | der Anklage | den Anklagen |
| Genitiv | der Anklage | der Anklagen |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
«Die Anklage» (обвинувачення) — іменник, утворений від дієслова «anklagen» (звинувачувати). В обох словах є корінь «klagen», який означає «sich beschweren» (скаржитися) або «vor Gericht klagen» (подавати позов до суду). Префікс «an-» спрямовує скаргу або обвинувачення безпосередньо проти людини.
Er wurde wegen Diebstahls angeklagt.
Його звинуватили в крадіжці.
Die Anklage basiert auf den Aussagen mehrerer Zeugen.
Обвинувачення ґрунтується на свідченнях кількох свідків.
У юридичному контексті обвинувачення не «gemacht» (роблять), а «erhoben» (висувають). Сталий вислів — «Anklage erheben» (висунути обвинувачення).
Die Staatsanwaltschaft wird nächste Woche Anklage gegen den Verdächtigen erheben.
Наступного тижня прокуратура висуне обвинувачення проти підозрюваного.
Обвинувачення висувають «gegen» (проти) особи, Akkusativ, і «wegen» (через або за) злочину, Genitiv. Ці два прийменники важливі для правильного побудування речень.
Gegen den Manager wurde Anklage wegen Steuerhinterziehung erhoben.
Проти менеджера висунули обвинувачення через ухилення від сплати податків.
Коли «die Anklage» (сторона обвинувачення) виступає як учасник судового процесу й уживається з дієсловами «fordern» (вимагати) або «plädieren» (виступати в судових дебатах), це означає прокуратуру як сторону процесу. У такому разі слово зазвичай стоїть без прикметника й із означеним артиклем.
Die Anklage forderte eine lebenslange Haftstrafe für den Täter.
Сторона обвинувачення вимагала для злочинця довічного ув’язнення.
Поза судом «Anklage» (звинувачення) означає різку критику. У цьому разі слово часто вживають із «gegen» (проти) та абстрактним поняттям, наприклад «eine Anklage gegen die Gesellschaft» (звинувачення суспільства).
Der Film ist eine emotionale Anklage gegen die Ungerechtigkeit in der Welt.
Цей фільм — емоційний осуд несправедливості у світі.
скарга / позов
«Klage» (позов) і «Anklage» (обвинувачення) можуть бути пов’язані із судовим провадженням. Позов подають, щоб домогтися виконання вимоги до іншої особи або організації, тоді як обвинувачення є офіційним кримінально-правовим звинуваченням, висунутим прокуратурою. Використовуй «Klage» у цивільному провадженні, а «Anklage» — коли комусь закидають кримінальне правопорушення.

Die Staatsanwaltschaft erhob Anklage, weil sie dem Mann eine Straftat vorwarf.
Прокуратура висунула обвинувачення, бо закидала чоловікові скоєння кримінального правопорушення.
Das Unternehmen reichte eine Klage ein, um die ausstehende Zahlung zu fordern.
Компанія подала позов, щоб вимагати сплати заборгованості.