
sch
тсс
Вигук, яким просять когось замовкнути або не говорити далі.
Sch, die Kinder schlafen schon.
Тсс, діти вже сплять.
тсс
Завантажуємо збережений статус слова.

тсс
Вигук, яким просять когось замовкнути або не говорити далі.
Sch, die Kinder schlafen schon.
Тсс, діти вже сплять.
«Sch» (тсс) зазвичай стоїть на початку висловлювання й відокремлюється комою від наступної частини речення. Як самостійний вигук воно часто вживається зі знаком оклику.
Sch, wir wollen jetzt anfangen.
Тсс, ми зараз почнемо.
Sch! Die Prüfung beginnt gleich.
Тсс! Іспит ось-ось почнеться.
«Sch» (тсс) належить передусім до розмовної, невимушеної повсякденної мови. У формальних письмових текстах цей вигук трапляється рідко.
Sch, mach bitte die Tür leise zu.
Тсс, будь ласка, тихо зачини двері.
Sch! Ich kann dich sonst nicht verstehen.
Тсс! Інакше я не зможу тебе зрозуміти.
Після «Sch» (тсс) часто вживають прохання або наказ зі словами «bitte» (будь ласка), «sei» (будь тихим, однина) або «seid» (будьте тихими, множина). Так прохання формулюють точніше.
Sch, sei bitte leise.
Тсс, будь ласка, будь тихим.
Sch, seid jetzt bitte still.
Тсс, будьте зараз, будь ласка, тихими.
цить
За допомогою «sch» (тсс) і «pst» (тихо) можна тихо попросити когось замовкнути. «Sch» прямо виражає це прохання. «Pst» спочатку може також привернути увагу людини; чи має вона замовкнути, стає зрозуміло із ситуації або з наступних слів.

Sch, sei bitte leise, das Baby schläft!
Тсс, будь ласка, тихіше, дитина спить!
Pst, sei bitte leise, das Baby schläft!
Псс, будь ласка, тихіше, дитина спить!