
singend
співаючий
Той, хто виконує дію співу. Це Partizip I дієслова «singen» (співати), яке вживають як прикметник або прислівник.
Ein singender Vogel saß auf dem Dach.
Співаючий птах сидів на даху.
співаючий / співучий
Завантажуємо збережений статус слова.

співаючий
Той, хто виконує дію співу. Це Partizip I дієслова «singen» (співати), яке вживають як прикметник або прислівник.
Ein singender Vogel saß auf dem Dach.
Співаючий птах сидів на даху.

співучий
Такий, що має мелодійний, пісенний характер. Це слово часто вживають для опису манери мовлення або акценту.
Sie sprach Deutsch mit einem charmanten, leicht singenden Akzent.
Вона говорила німецькою з чарівним, трохи співучим акцентом.
«Singend» (співаючий) — це Partizip I дієслова «singen» (співати). Такі дієприкметники описують активну, тривалу дію й можуть уживатися як прикметники або прислівники.
Das singende Kind spielte im Garten.
Співаюча дитина гралася в саду.
Як прикметник, «singend» (співаючий) стоїть перед іменником і відмінюється. Як прислівник, він уточнює дієслово й залишається незмінним.
Ein singender Mann stand auf der Bühne.
Співаючий чоловік стояв на сцені.
Sie ging singend durch den Park.
Вона йшла парком, співаючи.
Коли «singend» (співучий) описує голос, акцент або тон мовлення, це слово вжито в переносному значенні. Воно не означає, що хтось насправді співає, а лише вказує на дуже мелодійну мелодику мовлення.
Ihre Stimme hatte einen fast singenden Klang.
Її голос звучав майже співуче.
У переносному, метафоричному значенні «singend» (співучий) дуже часто поєднується зі словами «Akzent» (акцент), «Stimme» (голос) або «Tonfall» (тон мовлення).
Er spricht mit einem leicht singenden Akzent, der typisch für seine Heimat ist.
Він говорить із трохи співучим акцентом, характерним для його рідного краю.