
die Unschuld
невинність
Стан, коли людина не відповідає за злочин, помилку чи моральний проступок і не є винною в них.
Der Angeklagte konnte vor Gericht seine Unschuld beweisen.
Обвинувачений зміг довести в суді свою невинність.
невинність
die Unschuld
Завантажуємо збережений статус слова.

невинність
Стан, коли людина не відповідає за злочин, помилку чи моральний проступок і не є винною в них.
Der Angeklagte konnte vor Gericht seine Unschuld beweisen.
Обвинувачений зміг довести в суді свою невинність.

невинність
Стан наївності, безпосередності та сексуальної недосвідченості, який часто пов’язують із дитинством.
Mit der Zeit verlor er die kindliche Unschuld und den Glauben an das Gute in allen Menschen.
З часом він утратив дитячу невинність і віру в добро в усіх людях.

невинність із села
Сталий вислів на позначення людини, яка здається наївною, невинною та відірваною від життєвого досвіду або насправді є такою.
Tu nicht so, als wärst du die Unschuld vom Lande, du wusstest genau, was passiert.
Не вдавай із себе невинність із села — ти чудово знав, що станеться.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| Genitiv | der Unschuld |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Unschuld | – |
| Akkusativ | die Unschuld | – |
| Dativ | der Unschuld | – |
| Genitiv | der Unschuld | – |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
Це слово легко зрозуміти, якщо розкласти його на частини: префікс «Un-» (заперечення), а основне слово — «die Schuld» (вина). Отже, «Unschuld» (невинність) буквально означає «Nicht-Schuld» (не-вина).
Ohne die Vorsilbe „un-“ hat das Wort die gegenteilige Bedeutung: Schuld.
Без префікса «un-» слово має протилежне значення: вина.
Як абстрактний іменник, «Unschuld» (невинність) майже завжди вживається в однині. Множина трапляється надзвичайно рідко й у звичайному мовленні не вживається.
Er sprach immer wieder von seiner Unschuld.
Він знову й знову говорив про свою невинність.
У юридичному контексті слово «Unschuld» (невинність) часто поєднується з певними дієсловами. Типові вислови: «seine Unschuld beteuern» (запевняти у своїй невинності), «an jemandes Unschuld glauben» (вірити в чиюсь невинність) або «seine Unschuld beweisen» (доводити свою невинність).
Bis zum Schluss hat sie ihre Unschuld beteuert.
До самого кінця вона запевняла у своїй невинності.
Niemand im Raum glaubte an die Unschuld des Verdächtigen.
Ніхто в кімнаті не вірив у невинність підозрюваного.
Вислів «die Unschuld vom Lande» (невинність із села) є сталим і часто вживається іронічно. Так натякають, що людина лише вдає наївну й недосвідчену.
Spiel nicht die Unschuld vom Lande, ich weiß genau, dass du davon wusstest!
Не грай невинність із села — я чудово знаю, що ти про це знав!
чистота
«Unschuld» (невинність) щодо людини може означати безпосередність або сексуальну недосвідченість. «Reinheit» (непорочність) ширше описує морально чи духовно незаплямований стан і може також охоплювати цнотливість. Якщо конкретно йдеться про брак досвіду, підходить «Unschuld», а для морального ідеалу — радше «Reinheit».

Der Roman beschreibt ihre Unschuld als völlige sexuelle Unerfahrenheit.
У романі її невинність описано як цілковиту сексуальну недосвідченість.
Der Roman beschreibt ihre Reinheit als moralische und seelische Unverdorbenheit.
У романі її непорочність описано як моральну й духовну незаплямованість.