
befehligen
командувати
Мати владу над людьми, військовим підрозділом або кораблем і керувати їхніми діями.
Die Offizierin befehligt ein Bataillon mit mehreren Hundert Soldaten.
Офіцерка командує батальйоном із кількох сотень солдатів.
командувати
befehligen – befehligte – hat befehligt
Завантажуємо збережений статус слова.

командувати
Мати владу над людьми, військовим підрозділом або кораблем і керувати їхніми діями.
Die Offizierin befehligt ein Bataillon mit mehreren Hundert Soldaten.
Офіцерка командує батальйоном із кількох сотень солдатів.
| ich | befehlige |
|---|---|
| du | befehligst |
| er/sie/es | befehligt |
| wir | befehligen |
| ihr | befehligt |
| sie | befehligen |
| ich | befehligte |
|---|---|
| du | befehligtest |
| er/sie/es | befehligte |
| wir | befehligten |
| ihr | befehligtet |
| sie | befehligten |
| ich | habe befehligt |
|---|---|
| du | hast befehligt |
| er/sie/es | hat befehligt |
| wir | haben befehligt |
| ihr | habt befehligt |
| sie | haben befehligt |
| du | befehlig! befehlige! |
|---|---|
| ihr | befehligt! |
| Sie | befehligen Sie! |
| ich | hatte befehligt |
|---|---|
| du | hattest befehligt |
| er/sie/es | hatte befehligt |
| wir | hatten befehligt |
| ihr | hattet befehligt |
| sie | hatten befehligt |
| ich | werde befehligen |
|---|---|
| du | wirst befehligen |
| er/sie/es | wird befehligen |
| wir | werden befehligen |
| ihr | werdet befehligen |
| sie | werden befehligen |
| ich | befehlige |
|---|---|
| du | befehligest |
| er/sie/es | befehlige |
| wir | befehligen |
| ihr | befehliget |
| sie | befehligen |
Вживається в непрямій мові.
| ich | befehligte |
|---|---|
| du | befehligtest |
| er/sie/es | befehligte |
| wir | befehligten |
| ihr | befehligtet |
| sie | befehligten |
Вживається для побажань і конструкцій з «würde».
| інфінітив | befehligen |
|---|---|
| з zu | zu befehligen |
| Partizip I | befehligend |
| Partizip II | befehligt |
«Befehligen» (командувати) належить до тієї самої словотвірної родини, що й «Befehl» (наказ). Цей зв’язок допомагає зрозуміти, що слово означає здійснювати командування.
Der erfahrene Offizier befehligte die Truppen viele Jahre lang.
Досвідчений офіцер багато років командував військами.
«Befehligen» (командувати) — перехідне дієслово, яке зазвичай вживається з додатком в Akkusativ. Цей додаток позначає підрозділ, групу людей або корабель, якими командують.
Die Kapitänin befehligt ein großes Forschungsschiff.
Капітанка командує великим дослідницьким кораблем.
Поширені сполучення: «eine Einheit befehligen» (командувати підрозділом), «Truppen befehligen» (командувати військами) і «ein Schiff befehligen» (командувати кораблем). У цих сполученнях дієслово означає постійне керування та організацію дій.
Während der Krise befehligte er eine internationale Einheit.
Під час кризи він командував міжнародним підрозділом.
«Befehligen» (командувати) вживається переважно у військовому, морському або історичному контексті й має там спеціальний або піднесений відтінок.
Im Roman befehligt die Generalin die Verteidigung der Stadt.
У романі генералка командує обороною міста.
вести / керувати / призводити
Обидва дієслова можуть описувати керівництво людьми або підрозділами. «Führen» (керувати) підкреслює загальне керівництво групою, тоді як «befehligen» (командувати) наголошує на наявній владі віддавати накази військовому підрозділу. «Führen» підходить, коли йдеться про керівництво групою, а «befehligen» — коли прямо мається на увазі відповідальність за військовий підрозділ.

Die Offizierin befehligte das Bataillon während des Einsatzes.
Офіцерка командувала батальйоном під час операції.
Die Offizierin führte die Gruppe von der Einsatzzentrale aus.
Офіцерка керувала групою з оперативного центру.