
die Einberufung
призов
Офіційна вимога до людини розпочати військову або альтернативну цивільну службу.
Er erhielt den Bescheid für seine Einberufung zur Bundeswehr.
Він отримав повідомлення про призов до Бундесверу.
призов / скликання
Завантажуємо збережений статус слова.

призов
Офіційна вимога до людини розпочати військову або альтернативну цивільну службу.
Er erhielt den Bescheid für seine Einberufung zur Bundeswehr.
Він отримав повідомлення про призов до Бундесверу.

скликання
Офіційне скликання зборів, органу або комітету.
Die Einberufung einer außerordentlichen Hauptversammlung wurde von den Aktionären gefordert.
Акціонери зажадали скликати позачергові загальні збори.
«Einberufung» (призов; скликання) — віддієслівний іменник, утворений від відокремлюваного дієслова «einberufen» (призивати; скликати). Дієслово складається з «ein-» (префікс із значенням спрямування всередину) і «berufen» (кликати або призначати когось) та означає «hineinzurufen» (покликати когось до групи або на службу).
Die Firma kann eine Sondersitzung einberufen, wenn es nötig ist.
Компанія може скликати спеціальне засідання, якщо це потрібно.
Значення можна визначити з контексту: якщо йдеться про військо, військову або альтернативну цивільну службу, мається на увазі вимога з’явитися на службу. Якщо йдеться про органи, засідання або збори, мається на увазі офіційне скликання.
Die Einberufung zum Wehrdienst kam für ihn überraschend.
Повідомлення про призов на військову службу стало для нього несподіванкою.
Die Opposition forderte die Einberufung eines Untersuchungsausschusses.
Опозиція вимагала скликати слідчий комітет.
У військовому контексті отримують «Einberufungsbefehl» (наказ про призов) або «Einberufungsbescheid» (повідомлення про призов). Саму вимогу називають «Einberufung zum Wehrdienst» (призов на військову службу).
Mit dem Einberufungsbefehl musste er sich bei der Kaserne melden.
За наказом про призов він мав з’явитися до казарми.
Коли скликають збори, назву органу часто ставлять у Genitiv або вживають із прийменником «von» (від). Типові дієслова: «fordern» (вимагати), «beschließen» (ухвалювати) або «beantragen» (подавати прохання).
Der Vorstand beschloss die Einberufung der Mitgliederversammlung.
Правління вирішило скликати загальні збори членів.
Die Einberufung von Krisensitzungen ist Aufgabe der Geschäftsführung.
Скликання кризових засідань належить до обов’язків керівництва.
запрошення
«Einladung» (запрошення) і «Einberufung» (скликання) можуть спонукати членів взяти участь у засіданні. «Einladung» як прохання взяти участь адресоване окремим людям, а «Einberufung» означає офіційне скликання органу. Для звичайного прохання взяти участь підходить «Einladung», а для офіційної процедури — «Einberufung».

Die Einberufung des Ausschusses zur Sitzung am Montag wurde offiziell bekannt gegeben.
Про офіційне скликання комітету на засідання в понеділок було оголошено.
Die Mitglieder erhielten eine Einladung zur Sitzung am Montag.
Члени отримали запрошення на засідання в понеділок.