
das Muss
обов’язкова річ
Те, що абсолютно необхідне або особливо важливе, а тому не може бути відсутнім.
Ein gutes Wörterbuch ist für Sprachlernende ein Muss.
Хороший словник — обов’язкова річ для тих, хто вивчає мови.
обов’язкова річ / необхідність
das Muss
Завантажуємо збережений статус слова.

обов’язкова річ
Те, що абсолютно необхідне або особливо важливе, а тому не може бути відсутнім.
Ein gutes Wörterbuch ist für Sprachlernende ein Muss.
Хороший словник — обов’язкова річ для тих, хто вивчає мови.

необхідність
Необхідність або примус щось зробити чи прийняти.
Zwischen Wunsch und Muss liegt ein großer Unterschied.
Між бажанням і необхідністю є велика різниця.
| рід | середній das |
|---|---|
| Genitiv | des Muss |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | das Muss | – |
| Akkusativ | das Muss | – |
| Dativ | dem Muss | – |
| Genitiv | des Muss | – |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
«Muss» (обов’язкова річ) походить від дієслова «müssen» (мусити, бути змушеним) і вживається як іменник. Тому в усталених моделях речень воно часто вживається з артиклем або прикметником і пишеться з великої літери.
Sport ist für ihn kein lästiges Muss, sondern ein Vergnügen.
Для нього спорт — не обтяжлива необхідність, а задоволення.
Для позначення чогось особливо важливого часто вживають сполучення «ein absolutes Muss» (абсолютно необхідна річ), «ein echtes Muss» (справді необхідна річ) або «ein Muss für …» (обов’язкова річ для …). Іменник часто стоїть після «sein» (бути).
Bequeme Schuhe sind für diese lange Stadtbesichtigung ein absolutes Muss.
Зручне взуття — абсолютно необхідна річ для цієї довгої екскурсії містом.
Коли «Muss» (обов’язок) позначає зобов’язання, часто вживають усталене сполучення «kein Muss» (не обов’язково). За допомогою «Es ist kein Muss, … zu …» (не обов’язково …) кажуть, що певна дія не є обов’язковою.
Es ist kein Muss, bei der Veranstaltung eine Krawatte zu tragen.
На заході не обов’язково вдягати краватку.
обов’язок / притягувати до відповідальності
«Pflicht» (обов’язок) означає нав’язане моральне або законодавче зобов’язання. «Das Muss» (обов’язкова річ) означає те, що абсолютно необхідне або особливо важливе, навіть без формального припису. Для обов’язкового правила вживай «Pflicht», а для незамінного заходу — «Muss».

Für die lange Radtour ist ein Helm ein Muss.
Для довгої велосипедної поїздки каска — обов’язкова річ.
Auf dieser Baustelle ist das Tragen eines Helms Pflicht.
На цьому будівельному майданчику носіння каски є обов’язковим.