
die Pflicht
обов’язок
Моральне або юридичне зобов’язання; завдання чи відповідальність, яку хтось має виконати.
Es ist die Pflicht der Eltern, für ihre Kinder zu sorgen.
Батьки зобов’язані піклуватися про своїх дітей.
обов’язок / притягувати до відповідальності
die Pflicht, die Pflichten
Завантажуємо збережений статус слова.

обов’язок
Моральне або юридичне зобов’язання; завдання чи відповідальність, яку хтось має виконати.
Es ist die Pflicht der Eltern, für ihre Kinder zu sorgen.
Батьки зобов’язані піклуватися про своїх дітей.

притягувати до відповідальності
Покладати на когось відповідальність або доручати йому завдання чи відповідальність.
Der Trainer nahm nach der Niederlage die gesamte Mannschaft in die Pflicht.
Після поразки тренер поклав відповідальність на всю команду.

обов’язкова програма
У спорті, зокрема історично у фігурному катанні, частина змагання, що складається з визначених обов’язкових фігур або елементів.
Früher war die Pflicht ein entscheidender Teil des Eiskunstlauf-Wettbewerbs, heute gibt es nur noch die Kür.
Раніше обов’язкова програма була важливою частиною змагань із фігурного катання, а сьогодні залишилася тільки довільна програма.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| множина | die Pflichten |
| Genitiv | der Pflicht |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Pflicht | die Pflichten |
| Akkusativ | die Pflicht | die Pflichten |
| Dativ | der Pflicht | den Pflichten |
| Genitiv | der Pflicht | der Pflichten |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
«Die Pflicht» (обов’язок) історично пов’язане з дієсловом «pflegen» (піклуватися). Спочатку «pflegen» також означало «für etwas verantwortlich sein» (відповідати за щось). Отже, обов’язок — це те, про що потрібно дбати.
Die Pflege der alten Eltern ist für viele eine moralische Pflicht.
Догляд за літніми батьками для багатьох є моральним обов’язком.
«Pflicht» (обов’язок) дуже часто вживається в конструкції «die Pflicht haben, etwas zu tun» (мати обов’язок щось зробити). Після неї вживається інфінітивна конструкція з «zu» (часткою інфінітива).
Jeder Bürger hat die Pflicht, die Gesetze zu respektieren.
Кожен громадянин зобов’язаний поважати закони.
Als Arzt habe ich die Pflicht, meinen Patienten zu helfen.
Як лікар я зобов’язаний допомагати своїм пацієнтам.
«Pflicht» (обов’язок) є основою багатьох важливих іменників, що описують юридичне або суспільне зобов’язання. Наприклад: «die Schulpflicht» (обов’язкове відвідування школи), «die Impfpflicht» (обов’язкова вакцинація) і «die Anwesenheitspflicht» (обов’язкова присутність).
In Deutschland gilt eine allgemeine Schulpflicht.
У Німеччині діє загальний обов’язок відвідувати школу.
Für die Teilnahme am Seminar besteht Anwesenheitspflicht.
Для участі в семінарі присутність є обов’язковою.
Поширені сполучення: «seine Pflicht erfüllen» (виконувати свій обов’язок), «eine Pflicht vernachlässigen» (нехтувати обов’язком) і «es als seine Pflicht ansehen» (вважати це своїм обов’язком). Вид обов’язку часто описують прикметниками «moralisch» (моральний) або «gesetzlich» (юридичний).
Ein Soldat muss seine Pflicht erfüllen.
Солдат має виконувати свій обов’язок.
Ich sehe es als meine Pflicht an, der alten Dame zu helfen.
Я вважаю своїм обов’язком допомогти літній жінці.
Вислів «jemanden in die Pflicht nehmen» (притягнути когось до відповідальності або доручити комусь завдання) означає покласти на когось відповідальність або доручити йому завдання. Особа, на яку покладають відповідальність, стоїть в Akkusativ.
Nach dem schlechten Ergebnis nahm der Chef die gesamte Abteilung in die Pflicht.
Після поганого результату керівник поклав відповідальність на весь відділ.
Це дуже специфічне значення, яке вживається майже лише у спорті, особливо у фігурному катанні. Воно описує обов’язкову частину змагання, на відміну від довільної програми «Kür» (довільна програма).
Die Läuferin war in der Pflicht sehr stark, aber in der Kür machte sie Fehler.
Фігуристка була дуже сильною в обов’язковій програмі, але припустилася помилок у довільній.
завдання / функція / відмова
«Aufgabe» (завдання) означає зміст певної роботи. «Pflicht» (обов’язок) підкреслює, що хтось мусить щось зробити через моральне або юридичне зобов’язання. Та сама дія може бути і завданням, і обов’язком: «Aufgabe» пояснює, що треба зробити, а «Pflicht» підкреслює обов’язковість цієї дії.

Ich habe die Pflicht, die Kasse am Abend vollständig und korrekt abzurechnen.
Я зобов’язаний повністю й правильно підбивати підсумки в касі наприкінці дня.
Zu meiner Aufgabe gehört es, die Kasse am Abend abzurechnen.
До моїх завдань належить підбивати підсумки в касі наприкінці дня.