
rauchig
димний
Такий, що пахне або смакує димом, або наповнений димом.
Die rauchige Luft machte das Atmen schwer.
Через димне повітря було важко дихати.
димний
rauchig – rauchiger – am rauchigsten
Завантажуємо збережений статус слова.

димний
Такий, що пахне або смакує димом, або наповнений димом.
Die rauchige Luft machte das Atmen schwer.
Через димне повітря було важко дихати.

хриплуватий
Про голос: такий, що звучить хрипко й трохи захрипло.
Ihre rauchige Stimme passte gut zu dem Jazzlied.
Її хриплуватий голос добре пасував до джазової пісні.
| базова форма | rauchig |
|---|---|
| Komparativ | rauchiger |
| Superlativ | am rauchigsten |
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -e | -e | -e | -en |
| Akk. | -en | -e | -e | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова rauchig.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -en |
| Akk. | -en | -e | -es | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова rauchig.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -e |
| Akk. | -en | -e | -es | -e |
| Dat. | -em | -er | -em | -en |
| Gen. | -en | -er | -en | -er |
Додай закінчення до слова rauchig.
«Rauchig» (димний) складається з іменника «Rauch» (дим) і закінчення «-ig». Це закінчення утворює прикметник і тут указує, що щось просякнуте димом або нагадує дим.
Der rauchige Geruch hing noch lange in der Küche.
Димний запах ще довго тримався на кухні.
У значенні, пов’язаному з димом, «rauchig» (димний) часто вживається зі словами «Luft» (повітря), «Geruch» (запах), «Geschmack» (смак) і «Aroma» (аромат). Найчастіше воно описує щось, що пахне або смакує димом.
Die Suppe hatte durch das Holzfeuer ein angenehm rauchiges Aroma.
Через дров’яний вогонь суп мав приємний димний аромат.
Коли описують голос, «rauchig» (хриплуватий) часто вживається з дієсловами «klingen» (звучати) або «sein» (бути). Йдеться про хрипкий, трохи захриплий звук, який часто описують у музиці або під час співу.
Nach dem langen Konzert klang seine Stimme rauchig und müde.
Після довгого концерту його голос звучав хриплувато й утомлено.
хрипкий
«Heiser» (хрипкий) описує пошкоджений або грубий голос, часто через застуду чи сильне напруження. «Rauchig» (хриплуватий) радше позначає темний, схожий на дим тембр і не обов’язково означає порушення. Уживай «rauchig» (хриплуватий), коли йдеться про особливе звучання, і «heiser» (хрипкий), коли голос хрипне.

Die Sängerin hat eine dunkle, rauchige Stimme.
У співачки темний, хриплуватий голос.
Nach dem Konzert war die Sängerin heiser.
Після концерту співачка була хрипкою.