
der Ritus
обряд
Установлена, формальна й часто церемоніальна дія або послідовність дій, яка відбувається передусім у релігійному або урочистому контексті.
Die Taufe ist ein wichtiger Ritus im Christentum.
Хрещення — важливий обряд у християнстві.
обряд / ритуал
der Ritus, die Riten
Завантажуємо збережений статус слова.

обряд
Установлена, формальна й часто церемоніальна дія або послідовність дій, яка відбувається передусім у релігійному або урочистому контексті.
Die Taufe ist ein wichtiger Ritus im Christentum.
Хрещення — важливий обряд у християнстві.

ритуал
Звична, повторювана й майже церемоніальна дія в повсякденному або суспільному житті.
Sein morgendlicher Kaffee war für ihn ein unverzichtbarer Ritus, um den Tag zu beginnen.
Ранкова кава була для нього незамінним ритуалом, з якого він починав день.
| рід | чоловічий der |
|---|---|
| множина | die Riten |
| Genitiv | des Ritus |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | der Ritus | die Riten |
| Akkusativ | den Ritus | die Riten |
| Dativ | dem Ritus | den Riten |
| Genitiv | des Ritus | der Riten |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
Значення слова «Ritus» (обряд, ритуал) стає зрозумілим завдяки прикметникам. Слова «religiös» (релігійний), «kirchlich» (церковний) або «antik» (античний) указують на церемоніальну дію. Прикметники «täglich» (щоденний), «persönlich» (особистий) або «morgendlich» (ранковий) описують усталену звичку.
Die Krönung des Königs folgte einem jahrhundertealten Ritus.
Коронація короля відбулася за багатовіковим обрядом.
Das gemeinsame Abendessen ist für die Familie ein wichtiger täglicher Ritus.
Спільна вечеря — важливий щоденний ритуал для цієї родини.
Коли йдеться про церемоніальний обряд, часто вживають формальні дієслова «vollziehen» (здійснювати), «durchführen» (проводити) або «begehen» (відзначати).
Der Priester vollzog den Ritus der Segnung.
Священник здійснив обряд благословення.
Це значення описує дію, яка стала настільки регулярною та важливою, що майже нагадує церемонію. Часто йдеться про особисті або суспільні звички.
Das Treffen mit seinen Freunden am Freitagabend war für ihn ein fester Ritus.
Зустріч із друзями щоп’ятниці ввечері була для нього усталеним ритуалом.
звичай
Звичай і обряд можуть означати традиційну дію, яку повторюють під час святкування. «Brauch» (звичай) підкреслює суспільну традицію, передану з покоління в покоління, тоді як «Ritus» (обряд) більше означає формальне, символічне виконання або послідовність дій. Для загальної традиції підходить «Brauch», а для церемоніального перебігу — «Ritus».

Der Priester vollzieht bei der Hochzeit einen festgelegten Ritus mit mehreren symbolischen Handlungen.
На весіллі священник проводить установлений обряд із кількома символічними діями.
Es ist ein alter Brauch, bei der Hochzeit gemeinsam aus einem Glas zu trinken.
Є давній звичай: на весіллі разом пити з однієї склянки.