
der Verurteilte
засуджений
Людина, яку суд визнав винною та засудив до покарання.
Der Verurteilte muss seine Haftstrafe sofort antreten.
Засуджений мусить негайно почати відбувати покарання у вигляді позбавлення волі.
засуджений
die Verurteilte, die Verurteilten
Завантажуємо збережений статус слова.

засуджений
Людина, яку суд визнав винною та засудив до покарання.
Der Verurteilte muss seine Haftstrafe sofort antreten.
Засуджений мусить негайно почати відбувати покарання у вигляді позбавлення волі.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| множина | die Verurteilten |
| Genitiv | der Verurteilten |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Verurteilte | die Verurteilten |
| Akkusativ | die Verurteilte | die Verurteilten |
| Dativ | der Verurteilten | den Verurteilten |
| Genitiv | der Verurteilten | der Verurteilten |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
«Der Verurteilte» (засуджений) — це субстантивований Partizip дієслова «verurteilen» (засуджувати). Цю форму вживають як іменник, і вона позначає людину.
Der Verurteilte nahm das Urteil ohne sichtbare Regung auf.
Засуджений сприйняв вирок без видимої реакції.
Значення часто можна визначити за словами з юридичної сфери, наприклад «Gericht» (суд), «Urteil» (вирок), «Strafe» (покарання), «Haft» (ув’язнення) або «Berufung» (апеляція). Такі сигнальні слова показують, що йдеться про людину, засуджену судом.
Nach dem Urteil wurde der Verurteilte in eine Justizvollzugsanstalt gebracht.
Після вироку засудженого доставили до виправної установи.
Поширені сполучення: «der Verurteilte tritt seine Haftstrafe an» (засуджений починає відбувати покарання у вигляді позбавлення волі), «der Verurteilte legt Berufung ein» (засуджений подає апеляцію) і «der Verurteilte verbüßt seine Strafe» (засуджений відбуває покарання). Ці вирази описують типові правові наслідки для засудженого.
Der Verurteilte legte gegen das Urteil Berufung ein.
Засуджений подав апеляцію на вирок.