
ho
гей
Вигук, яким привертають увагу інших або кличуть когось.
Ho, ihr da am Ufer, wartet auf uns!
Гей, ви там, на березі, зачекайте на нас!
гей / но / о
Завантажуємо збережений статус слова.

гей
Вигук, яким привертають увагу інших або кличуть когось.
Ho, ihr da am Ufer, wartet auf uns!
Гей, ви там, на березі, зачекайте на нас!

но
Вигук до тварини або людини із закликом зупинитися чи спинитися.
Ho, Pferd, ganz ruhig!
Но, коню, спокійно!

о
Вигук, що виражає подив або здивування; таке вживання зазвичай звучить жартівливо або архаїчно.
Ho, das ist ja eine überraschende Nachricht!
О, яка несподівана новина!
«Ho» (гей, но, о) як вигук зазвичай стоїть на початку й відокремлюється комою від того, до кого звертаються, або від решти речення. Він також може вживатися самостійно як короткий вигук.
Ho, ihr dort hinten, nehmt uns mit!
Гей, ви там позаду, візьміть нас із собою!
Ho! Bleibt stehen!
Гей! Стійте!
У сучасній стандартній німецькій мові «Ho» (гей, но, о) зазвичай звучить театрально, старомодно або жартівливо. Особливо часто цей вигук трапляється в історичних сценах, художніх текстах і гумористичних наслідуваннях таких сцен.
Ho, edler Ritter, wohin des Weges?
Гей, шляхетний лицарю, куди прямуєте?
У здивованому вживанні після «Ho» (о) часто одразу стоїть несподіване твердження або вигук. Той, до кого звертаються, зазвичай не є головним у такій репліці.
Ho, damit habe ich wirklich nicht gerechnet!
О, я справді цього не очікував!
о / ой
Обидва вигуки можуть виражати здивування або подив. «Oh» (о) стилістично нейтральний і поширений у повсякденному мовленні, тоді як «ho» (о) зазвичай звучить жартівливо або архаїчно. Тому для звичайної спонтанної реакції краще підходить «oh», а «ho» доречний переважно в навмисно стилізованій ситуації.

Ho, damit hätte ich nun wirklich nicht gerechnet!
О, я справді не думав, що так буде!
Oh, das habe ich wirklich nicht erwartet!
О, я справді цього не очікував!