
knorrig
вузлуватий
Із численними твердими потовщеннями та нерегулярними наростами на поверхні; особливо про дерева, гілки й деревину.
Die alte Eiche hat einen knorrigen Stamm.
У старого дуба вузлуватий стовбур.
вузлуватий / кремезний / суворий
knorrig – knorriger – am knorrigsten
Завантажуємо збережений статус слова.

вузлуватий
Із численними твердими потовщеннями та нерегулярними наростами на поверхні; особливо про дерева, гілки й деревину.
Die alte Eiche hat einen knorrigen Stamm.
У старого дуба вузлуватий стовбур.

кремезний
Міцної, низької та дещо грубуватої статури. Так кажуть про людей і частини їхнього тіла.
Mit seinen knorrigen Händen hielt der alte Bauer den Stock fest.
Своїми вузлуватими руками старий фермер міцно тримав ціпок.

кремезний
Норовливий, грубуватий і малодоступний за характером, але часто симпатичний по-своєму простий і земний.
Unser Nachbar ist ein knorriger Einzelgänger, der selten ein freundliches Wort sagt, aber immer hilft.
Наш сусід — суворий самітник, який рідко скаже добре слово, але завжди допоможе.
| базова форма | knorrig |
|---|---|
| Komparativ | knorriger |
| Superlativ | am knorrigsten |
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -e | -e | -e | -en |
| Akk. | -en | -e | -e | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова knorrig.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -en |
| Akk. | -en | -e | -es | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова knorrig.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -e |
| Akk. | -en | -e | -es | -e |
| Dat. | -em | -er | -em | -en |
| Gen. | -en | -er | -en | -er |
Додай закінчення до слова knorrig.
У слова «knorrig» (вузлуватий, суворий) супровідні іменники зазвичай показують, яке значення мається на увазі: «Stamm» (стовбур), «Ast» (гілка) або «Holz» (деревина) вказують на поверхню; «Hände» (руки), «Finger» (пальці) або «Gestalt» (статура) — на тіло; а «Mensch» (людина), «Charakter» (характер) або «Wesen» (вдача) — на особистість.
Der knorrige Ast ragte weit über den Weg.
Вузлувата гілка далеко нависала над стежкою.
Seine knorrigen Finger zitterten leicht.
Його вузлуваті пальці злегка тремтіли.
Die knorrige Frau kannte jeden Wanderweg im Wald.
Сувора жінка знала кожну лісову стежку.
В описах дерев і деревини слово «knorrig» (вузлуватий) часто вживається зі словами «Stamm» (стовбур), «Ast» (гілка), «Wurzel» (корінь) або «Holz» (деревина). Особливо типові старі дерева з вузлуватим стовбуром або вузлуватими гілками.
Hinter dem Haus steht ein knorriger Apfelbaum.
За будинком росте вузлувата яблуня.
Die knorrigen Wurzeln ragten aus der Erde.
Вузлуваті корені виступали із землі.
Значення, що стосується людей та їхнього характеру, особливо поширене в оповідних, літературних або пов’язаних із природою описах. Це слово зазвичай змальовує яскраву, сувору особистість і може звучати схвально або по-доброму.
Der knorrige Förster kannte den Wald besser als jeder andere.
Суворий лісник знав ліс краще за всіх.
Trotz seiner knorrigen Art war er bei den Kindern beliebt.
Попри свою сувору вдачу, він подобався дітям.
кремезний
Обидва слова можуть описувати міцну, коренасту статуру. «Stämmig» (кремезний) зазвичай нейтрально позначає таку статуру, тоді як «knorrig» (кремезний) додатково натякає на грубу, жорстку або дещо сувору зовнішність. Використовуй «stämmig» (кремезний), коли йдеться лише про форму тіла, а «knorrig» (кремезний) — коли людина через це справляє грубе або дивне враження.

Der knorrige alte Mann ging langsam mit seinem Stock durch das Dorf.
Суворий на вигляд старий чоловік повільно йшов селом із ціпком.
Der stämmige Mann trug die schweren Kisten ohne Mühe.
Кремезний чоловік без зусиль переніс важкі ящики.