
der Ungläubige
невіруючий
Людина, яка не вірить у Бога або в релігію.
Der Ungläubige ließ sich von den religiösen Argumenten nicht überzeugen.
Невіруючого не переконали релігійні аргументи.
невіруючий / іновірець
die Ungläubige, die Ungläubigen
Завантажуємо збережений статус слова.

невіруючий
Людина, яка не вірить у Бога або в релігію.
Der Ungläubige ließ sich von den religiösen Argumenten nicht überzeugen.
Невіруючого не переконали релігійні аргументи.

іновірець
З погляду певної релігії людина, яка не належить до цієї релігії або не визнає її віровчення. Залежно від контексту це слово може звучати зневажливо.
In dem mittelalterlichen Text werden Menschen anderer Religionen als Ungläubige bezeichnet.
У середньовічному тексті людей інших релігій називають іновірцями.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| множина | die Ungläubigen |
| Genitiv | der Ungläubigen |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Ungläubige | die Ungläubigen |
| Akkusativ | die Ungläubige | die Ungläubigen |
| Dativ | der Ungläubigen | den Ungläubigen |
| Genitiv | der Ungläubigen | der Ungläubigen |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
У слові «Ungläubige» (невіруючий) можна розпізнати прикметник «gläubig» (віруючий) і заперечний префікс «un-» (не-). Тут прикметник ужито як іменник, що позначає людину.
An der Diskussion nahmen sowohl Gläubige als auch Ungläubige teil.
У дискусії взяли участь і віруючі, і невіруючі.
«Ungläubige» (невіруючий) відмінюється як прикметник. Після означеного артикля вживають «der Ungläubige» (невіруючий), а після неозначеного артикля — «ein Ungläubiger» (невіруючий). У множині кажуть «die Ungläubigen» (невіруючі), але «viele Ungläubige» (багато невіруючих).
Ein Ungläubiger stellte dem Pfarrer viele kritische Fragen.
Невіруючий поставив пастору багато критичних запитань.
Unter seinen Freunden sind viele Ungläubige.
Серед його друзів багато невіруючих.
Типова конструкція — «jemanden als Ungläubigen bezeichnen» (називати когось іновірцем). Людина, яку називають, стоїть в Akkusativ; назва людини після «als» також стоїть тут в Akkusativ.
Der Prediger bezeichnete seinen Nachbarn als Ungläubigen, weil dieser seine religiösen Lehren ablehnte.
Проповідник назвав свого сусіда іновірцем, бо той відкидав його релігійні вчення.
атеїст
Обидва слова можуть позначати людину, яка не вірить у Бога. «Atheist» (атеїст) зазвичай нейтрально називає цю світоглядну позицію, тоді як «Ungläubiger» (іновірець) часто вживають із погляду певної релігії, і залежно від контексту це слово може звучати зневажливо. Для нейтрального опису власних переконань краще підходить «Atheist».

In der Geschichte nennt der religiöse Priester den Fremden einen Ungläubigen.
У цій історії релігійний священник називає чужинця іновірцем.
Tom bezeichnet sich als Atheisten und glaubt nicht an einen Gott.
Том називає себе атеїстом і не вірить у Бога.