
die Vergebung
прощення
Акт прощення комусь помилки, провини або образи та відмова від образи чи помсти.
Nach dem langen Streit war die Vergebung ein wichtiger Schritt zur Versöhnung.
Після довгої сварки прощення стало важливим кроком до примирення.
прощення
die Vergebung, die Vergebungen
Завантажуємо збережений статус слова.

прощення
Акт прощення комусь помилки, провини або образи та відмова від образи чи помсти.
Nach dem langen Streit war die Vergebung ein wichtiger Schritt zur Versöhnung.
Після довгої сварки прощення стало важливим кроком до примирення.

просити пробачення
Просити людину пробачити тобі помилку або провину.
Er hat eingesehen, dass er einen großen Fehler gemacht hat, und will sie nun um Vergebung bitten.
Він зрозумів, що припустився великої помилки, і тепер хоче попросити в неї пробачення.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| множина | die Vergebungen |
| Genitiv | der Vergebung |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Vergebung | die Vergebungen |
| Akkusativ | die Vergebung | die Vergebungen |
| Dativ | der Vergebung | den Vergebungen |
| Genitiv | der Vergebung | der Vergebungen |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
«Die Vergebung» (прощення) походить від дієслова «vergeben» (прощати). Воно складається з префікса «ver-» (префікс із різними значеннями) і дієслова «geben» (давати). Закінчення «-ung» утворює від нього іменник жіночого роду.
Es fiel ihm schwer, seinem Freund zu vergeben.
Йому було важко пробачити своєму другові.
Коли ти просиш когось пробачити тобі, вживай сталий вислів «um Vergebung bitten» (просити пробачення). Прийменник «um» (про) тут є невід’ємною частиною вислову.
Nach dem Streit hat er sie angerufen, um Vergebung zu bitten.
Після сварки він зателефонував їй, щоб попросити пробачення.
Коли прощення дарують, людина, якій прощають, стоїть у Dativ. Типові дієслівні конструкції: «jemandem Vergebung schenken» (дарувати комусь прощення) або «jemandem Vergebung gewähren» (дарувати комусь прощення).
Sie konnte ihm seine Untreue nicht vergeben und schenkte ihm keine Vergebung.
Вона не могла пробачити йому зраду й не дарувала йому прощення.
Слово «Vergebung» (прощення) часто має виразне релігійне або духовне значення. Дуже поширене сполучення в цьому контексті — «die Vergebung der Sünden» (прощення гріхів).
Im Gebet bat er um die Vergebung seiner Sünden.
У молитві він просив прощення своїх гріхів.
помилування / благодать / без пощади
«Gnade» (помилування) і «Vergebung» (прощення) можуть виражати поблажливу реакцію на провину або образу. «Gnade» наголошує, що особа, уповноважена ухвалювати рішення, скасовує належне покарання або виявляє поблажливість. «Vergebung» натомість наголошує, що хтось відмовляється від особистого докору й образи.

Nach seiner Entschuldigung gab die Frau ihm Vergebung und ließ ihren Groll los.
Після його вибачення жінка пробачила йому й відпустила свою образу.
Der Richter gewährte dem Angeklagten Gnade und erließ ihm einen Teil der Strafe.
Суддя помилував підсудного й скасував частину його покарання.