
anlächeln
усміхатися комусь
Показувати комусь доброзичливою або ніжною усмішкою, що ти його помітив чи добре до нього ставишся.
Sie lächelte den kleinen Jungen freundlich an.
Вона привітно усміхнулася маленькому хлопчикові.
усміхатися
anlächeln – lächelte an – hat angelächelt
Завантажуємо збережений статус слова.

усміхатися комусь
Показувати комусь доброзичливою або ніжною усмішкою, що ти його помітив чи добре до нього ставишся.
Sie lächelte den kleinen Jungen freundlich an.
Вона привітно усміхнулася маленькому хлопчикові.
| ich | lächle an lächele an |
|---|---|
| du | lächelst an |
| er/sie/es | lächelt an |
| wir | lächeln an |
| ihr | lächelt an |
| sie | lächeln an |
| ich | lächelte an |
|---|---|
| du | lächeltest an |
| er/sie/es | lächelte an |
| wir | lächelten an |
| ihr | lächeltet an |
| sie | lächelten an |
| ich | habe angelächelt |
|---|---|
| du | hast angelächelt |
| er/sie/es | hat angelächelt |
| wir | haben angelächelt |
| ihr | habt angelächelt |
| sie | haben angelächelt |
| du | lächle an! lächel an!, lächele an! |
|---|---|
| ihr | lächelt an! |
| Sie | lächeln Sie an! |
| ich | hatte angelächelt |
|---|---|
| du | hattest angelächelt |
| er/sie/es | hatte angelächelt |
| wir | hatten angelächelt |
| ihr | hattet angelächelt |
| sie | hatten angelächelt |
| ich | werde anlächeln |
|---|---|
| du | wirst anlächeln |
| er/sie/es | wird anlächeln |
| wir | werden anlächeln |
| ihr | werdet anlächeln |
| sie | werden anlächeln |
| ich | lächele an lächle an |
|---|---|
| du | lächelst an lächlest an |
| er/sie/es | lächele an lächle an |
| wir | lächeln an |
| ihr | lächelt an lächlet an |
| sie | lächeln an |
Вживається в непрямій мові.
| ich | lächelte an |
|---|---|
| du | lächeltest an |
| er/sie/es | lächelte an |
| wir | lächelten an |
| ihr | lächeltet an |
| sie | lächelten an |
Вживається для побажань і конструкцій з «würde».
| інфінітив | anlächeln |
|---|---|
| з zu | anzulächeln |
| Partizip I | anlächelnd |
| Partizip II | angelächelt |
«Anlächeln» (усміхатися комусь) — дієслово з відокремлюваною часткою: у головному реченні «an» (частка відокремлюваного дієслова) стоїть у кінці речення, а в підрядному «anlächeln» (усміхатися комусь) пишеться разом. В інфінітиві з «zu» (частка інфінітива) вона стоїть між префіксом і дієсловом.
Der Mann lächelte seine Nachbarin freundlich an.
Чоловік привітно усміхнувся сусідці.
Ich weiß, dass sie den neuen Kollegen oft anlächelt.
Я знаю, що вона часто усміхається новому колезі.
Sie versuchte, das schüchterne Kind anzulächeln.
Вона спробувала усміхнутися сором’язливій дитині.
Людина, якій ти усміхаєшся, зазвичай стоїть в Akkusativ. Тому з особовим займенником уживають, наприклад, «ihn» (його), «sie» (її) або «dich anlächeln» (усміхатися тобі).
Die Verkäuferin lächelte mich an.
Продавчиня усміхнулася мені.
Warum lächelst du ihn nicht an?
Чому ти не усміхаєшся йому?
«Anlächeln» (усміхатися комусь) часто вживається з прислівниками «freundlich» (привітно), «lieb» (ласкаво) або «verlegen» (ніяково), а також з особою в ролі додатка. Короткий зоровий контакт теж часто описують разом з усмішкою комусь.
Er lächelte sie verlegen an und schaute schnell zur Seite.
Він ніяково усміхнувся їй і швидко відвів погляд.
усміхатися
«Lächeln» (усміхатися) описує дружній вираз обличчя, а «anlächeln» (усміхатися комусь) прямо спрямовує цей вираз на певну людину. Обидва дієслова підходять для дружнього привітання. З «anlächeln» людина є прямим додатком: «jemanden anlächeln» (усміхатися комусь). З «lächeln» напрямок можна вказати за допомогою додатка, наприклад «in ihre Richtung» (у її бік).

Zur Begrüßung lächelt Paul Anna freundlich an.
Павло дружньо усміхається Анні, вітаючись.
Zur Begrüßung lächelt Paul freundlich in Annas Richtung.
Павло дружньо усміхається в бік Анни, вітаючись.