
ausgeprägt
виражений
Наявний значною мірою, чітко помітний або сильно розвинений.
Er hat einen sehr ausgeprägten Gerechtigkeitssinn.
У нього дуже виражене почуття справедливості.
виражений
ausgeprägt – ausgeprägter – am ausgeprägtesten
Завантажуємо збережений статус слова.

виражений
Наявний значною мірою, чітко помітний або сильно розвинений.
Er hat einen sehr ausgeprägten Gerechtigkeitssinn.
У нього дуже виражене почуття справедливості.
| базова форма | ausgeprägt |
|---|---|
| Komparativ | ausgeprägter |
| Superlativ | am ausgeprägtesten |
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -e | -e | -e | -en |
| Akk. | -en | -e | -e | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова ausgeprägt.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -en |
| Akk. | -en | -e | -es | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова ausgeprägt.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -e |
| Akk. | -en | -e | -es | -e |
| Dat. | -em | -er | -em | -en |
| Gen. | -en | -er | -en | -er |
Додай закінчення до слова ausgeprägt.
«Ausgeprägt» (виражений) — це Partizip II дієслова «ausprägen» (формувати, надавати чіткої форми). Спочатку це дієслово означало формувати або карбувати щось, наприклад монету. Отже, «Ausgeprägt» (виражений) буквально означає «deutlich geformt» (чітко сформований) або «klar erkennbar» (добре помітний).
Ihre Gesichtszüge sind sehr ausgeprägt.
Її риси обличчя дуже виразні.
Цей прикметник дуже часто вживають з абстрактними іменниками, що позначають властивості, відчуття або почуття. Типові сполучення: «ein ausgeprägter Sinn für...» (виражене почуття...), «ein ausgeprägtes Interesse an...» (сильний інтерес до...) або «eine ausgeprägte Persönlichkeit» (яскрава особистість).
Sie hat ein ausgeprägtes Talent für Sprachen.
У неї є виражений хист до мов.
Schon als Kind hatte er einen ausgeprägten Forscherdrang.
Ще в дитинстві він мав сильне прагнення до досліджень.
«ausgeprägt» (виражений) можна вживати перед іменником як означення або з дієсловом «sein» (бути) як присудкову частину. Обидві форми дуже поширені.
Er besitzt eine ausgeprägte Beobachtungsgabe.
Він має чудову спостережливість.
Sein Ehrgeiz ist nicht sehr stark ausgeprägt.
Його честолюбство розвинене не дуже сильно.
чіткий / значно
«Deutlich» (чіткий) і «ausgeprägt» (виражений) можуть описувати сильно помітну властивість. «Deutlich» передусім підкреслює, що властивість можна чітко помітити; «ausgeprägt» радше позначає її високий або сильно розвинений ступінь. Вживай «deutlich», коли йдеться про спостереження, а «ausgeprägt» — коли в центрі уваги сила властивості.

Bei Maria ist die Freude über die gute Nachricht besonders ausgeprägt.
У Марії радість від доброї новини була особливо вираженою.
Bei Maria ist die Freude über die gute Nachricht deutlich zu sehen.
У Марії було чітко видно радість від доброї новини.