
der Bürger
громадянин
Житель держави, який має певні права й обов’язки; громадянин цієї держави.
Als deutscher Bürger hat man das Recht, an Wahlen teilzunehmen.
Як громадянин Німеччини, ти маєш право брати участь у виборах.
громадянин / мешканець / буржуа
der Bürger, die Bürger
Завантажуємо збережений статус слова.

громадянин
Житель держави, який має певні права й обов’язки; громадянин цієї держави.
Als deutscher Bürger hat man das Recht, an Wahlen teilzunehmen.
Як громадянин Німеччини, ти маєш право брати участь у виборах.

мешканець
Житель певного міста або громади.
Die Bürger der Stadt beschwerten sich über den Lärm.
Мешканці міста скаржилися на шум.

буржуа
В історичному або соціологічному контексті — представник буржуазії, міського середнього класу.
Im 19. Jahrhundert strebte der gebildete Bürger nach Wohlstand und gesellschaftlichem Ansehen.
У XIX столітті освічений буржуа прагнув добробуту й суспільного визнання.
| рід | чоловічий der |
|---|---|
| множина | die Bürger |
| Genitiv | des Bürgers |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | der Bürger | die Bürger |
| Akkusativ | den Bürger | die Bürger |
| Dativ | dem Bürger | den Bürgern |
| Genitiv | des Bürgers | der Bürger |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
Слово «Bürger» (громадянин) походить від слова «die Burg» (фортеця). Історично «Bürger» був мешканцем укріпленого міста або фортеці, який мав особливі права та свободи.
Im Mittelalter hatten die Bürger einer Stadt mehr Rechte als die Landbevölkerung.
У Середньовіччі громадяни міста мали більше прав, ніж сільське населення.
Основа «Bürger-» є частиною багатьох важливих іменників, пов’язаних із суспільним життям, наприклад «Bürgermeister» (мер), «Bürgersteig» (тротуар), «Bürgeramt» (установа у справах громадян) або «Staatsbürger» (громадянин держави).
Für einen neuen Pass muss man zum Bürgeramt gehen.
Щоб оформити новий паспорт, потрібно звернутися до установи у справах громадян.
Контекст допомагає зрозуміти, яке значення мається на увазі. У сполученні з назвою країни, наприклад «deutscher Bürger» (громадянин Німеччини), йдеться про громадянина держави. У сполученні з назвою міста, «Bürger von Köln» (мешканець Кельна), йдеться про мешканця. В історичних текстах часто мається на увазі соціальний прошарок.
Als EU-Bürger kann man in vielen europäischen Ländern arbeiten.
Як громадянин ЄС, ти можеш працювати в багатьох європейських країнах.
Die Bürger der Stadt protestierten gegen den Bau der neuen Straße.
Мешканці міста протестували проти будівництва нової дороги.
Прикметник «bürgerlich» (буржуазний, властивий середньому класу) тісно пов’язаний з історичним і соціологічним значенням. Він описує спосіб життя, культуру або політичні погляди, типові для середнього класу.
Thomas Manns Roman „Buddenbrooks“ beschreibt den Verfall einer bürgerlichen Familie.
У романі Томаса Манна «Будденброки» описано занепад буржуазної родини.
мешканець
Обидва слова можуть позначати людину в місті або громаді. «Bürger» (мешканець) підкреслює, що людина живе там, тоді як «Bewohner» (мешканець) може додатково підкреслювати її належність до цієї громади. Використовуй «Bewohner» для позначення місця проживання, а «Bürger» — коли важлива належність до громади.

Als Bürger der Stadt durfte sie bei der Versammlung ihre Meinung sagen.
Як мешканка міста, вона могла висловити свою думку на зборах.
Als Bewohner der Stadt suchte sie eine Wohnung in der Nähe ihres Arbeitsplatzes.
Як мешканка міста, вона шукала квартиру неподалік від свого робочого місця.