
der Finder
знахідник
Людина, яка випадково щось виявляє, особливо загублену річ.
Der ehrliche Finder gab die gefundene Brieftasche im Fundbüro ab.
Чесний знахідник відніс знайдений гаманець до бюро знахідок.
знахідник / видошукач
der Finder, die Finder
Завантажуємо збережений статус слова.

знахідник
Людина, яка випадково щось виявляє, особливо загублену річ.
Der ehrliche Finder gab die gefundene Brieftasche im Fundbüro ab.
Чесний знахідник відніс знайдений гаманець до бюро знахідок.

видошукач
Частина фотоапарата, крізь яку дивляться, щоб визначити межі кадру; інша назва — шукач.
Bei digitalen Spiegelreflexkameras schaut man durch einen optischen Finder.
У цифрових дзеркальних фотоапаратах дивляться крізь оптичний видошукач.
| рід | чоловічий der |
|---|---|
| множина | die Finder |
| Genitiv | des Finders |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | der Finder | die Finder |
| Akkusativ | den Finder | die Finder |
| Dativ | dem Finder | den Findern |
| Genitiv | des Finders | der Finder |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
Слово «Finder» (знахідник) безпосередньо походить від дієслова «finden» (знаходити). Суфікс «-er», як і в багатьох німецьких дієсловах, утворює назву чоловічої особи, яка виконує дію.
Wer etwas findet, ist der Finder.
Той, хто щось знаходить, — знахідник.
Дуже поширене сполучення «der ehrliche Finder» (чесний знахідник), яке описує людину, що повертає знайдену річ. За законом знахідник часто має право на «Finderlohn» (винагороду за знахідку).
Der ehrliche Finder brachte das Portemonnaie zur Polizei.
Чесний знахідник відніс гаманець до поліції.
Значення «Sucher» (видошукач) вживають лише в контексті фотоапаратів і фотографії. Такі слова, як «Kamera» (фотоапарат), «Objektiv» (об’єктив) або «Bildausschnitt» (межі кадру), показують, що мається на увазі ця технічна частина.
Bei meiner alten Kamera muss ich durch den optischen Finder schauen, um das Motiv zu sehen.
У моєму старому фотоапараті потрібно дивитися крізь оптичний видошукач, щоб побачити об’єкт зйомки.
першовідкривач
Першовідкривач знаходить або розпізнає щось досі невідоме й часто пов’язаний із новими країнами, фактами або видами. Знахідник же зазвичай випадково знаходить конкретну річ, особливо загублену. Для нового відкриття більше підходить «Entdecker» (першовідкривач), а для загубленої речі — «Finder» (знахідник).

Der Finder des verlorenen Rucksacks brachte ihn zur Polizei.
Знахідник приніс загублений рюкзак до поліції.
Der Entdecker einer neuen Pflanzenart stellte seine Ergebnisse auf einer Konferenz vor.
Першовідкривач нового виду рослин представив свої результати на конференції.