
die Sprache
мова
Система слів, граматики й звуків, якою люди певної країни або регіону користуються для спілкування.
Sie spricht fließend drei verschiedene Sprachen.
Вона вільно розмовляє трьома різними мовами.
мова
die Sprache, die Sprachen
Завантажуємо збережений статус слова.

мова
Система слів, граматики й звуків, якою люди певної країни або регіону користуються для спілкування.
Sie spricht fließend drei verschiedene Sprachen.
Вона вільно розмовляє трьома різними мовами.

мовлення
Здатність людини говорити.
Nach dem Unfall verlor er vorübergehend die Sprache.
Після аварії він тимчасово втратив здатність говорити.

порушити тему
Заговорити про якусь тему або винести її на обговорення.
Ich werde das Problem bei der nächsten Teamsitzung zur Sprache bringen.
Я порушу цю проблему на наступній нараді команди.

стиль мовлення
Особливий стиль письма або мовлення людини чи певної галузі.
Der Dichter ist für seine bildhafte und poetische Sprache bekannt.
Поет відомий своєю образною та поетичною мовою.

мова програмування
Формальна система команд і правил для створення комп’ютерних програм.
Für die Webentwicklung lernen viele die Sprache JavaScript.
Для веброзробки багато хто вивчає мову JavaScript.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| множина | die Sprachen |
| Genitiv | der Sprache |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Sprache | die Sprachen |
| Akkusativ | die Sprache | die Sprachen |
| Dativ | der Sprache | den Sprachen |
| Genitiv | der Sprache | der Sprachen |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
«Die Sprache» (мова) — іменник, пов’язаний із дієсловом «sprechen» (говорити). Цей зв’язок основоположний: мова — це система, якою ми користуємося, щоб говорити.
Er spricht so leise, dass ich ihn kaum verstehe.
Він говорить так тихо, що я ледве його розумію.
Слово «-sprache» (мова) утворює другу частину багатьох важливих іменників. Наприклад: «Muttersprache» (рідна мова), «Fremdsprache» (іноземна мова), «Fachsprache» (спеціальна мова) або «Umgangssprache» (розмовна мова).
Englisch ist für viele Menschen die erste Fremdsprache, die sie lernen.
Для багатьох людей англійська — перша іноземна мова, яку вони вивчають.
Коли йдеться про конкретну мову, наприклад німецьку або англійську, часто вживають дієслова «lernen» (вивчати), «sprechen» (говорити), «verstehen» (розуміти) та «beherrschen» (добре знати).
Um eine Sprache fließend zu beherrschen, muss man viel üben.
Щоб вільно володіти мовою, треба багато вправлятися.
Значення «здатність говорити» часто можна розпізнати за певними дієсловами. Це слово зазвичай уживають, коли хтось втрачає або знову набуває цієї здатності, наприклад у сполуках «die Sprache verlieren» (втратити здатність говорити) або «die Sprache wiederfinden» (знову почати говорити).
Nach dem Schock hatte er für einen Moment die Sprache verloren.
Після пережитого потрясіння він на мить утратив дар мови.
Вислів «etwas zur Sprache bringen» (порушити якусь тему) означає заговорити про певну тему. Тема, про яку говорять, завжди стоїть в Akkusativ.
Er hat seine Bedenken in der Sitzung zur Sprache gebracht.
На нараді він висловив свої побоювання.
Коли «Sprache» (мова, стиль) означає стиль, перед ним часто стоїть прикметник, який цей стиль описує. Наприклад: «einfache Sprache» (проста мова), «formelle Sprache» (офіційна мова), «bildhafte Sprache» (образна мова) або «technische Sprache» (технічна мова).
Der Autor ist für seine klare und einfache Sprache bekannt.
Автор відомий своєю чіткою й простою мовою.
язик
«Sprache» (мова) — нейтральна назва системи спілкування певної країни або регіону. «Zunge» (мова) може позначати ту саму мову в переносному, піднесеному стилі. У фактичних висловлюваннях зазвичай обирають «Sprache», а «Zunge» більше пасує до літературних або урочистих текстів.

Die Sprache der Region wird auch in vielen Schulen unterrichtet.
Мову цього регіону також викладають у багатьох школах.
Die Zunge der Region wird auch in vielen Gedichten gewürdigt.
Мову цього регіону також оспівують у багатьох віршах.