
statuieren
встановлювати
Обов’язково встановлювати або визначати щось, особливо правило, принцип чи юридичний обов’язок.
Das Gesetz statuiert eine klare Pflicht zur Auskunft.
Закон встановлює чіткий обов’язок надавати інформацію.
встановлювати
statuieren – statuierte – hat statuiert
Завантажуємо збережений статус слова.

встановлювати
Обов’язково встановлювати або визначати щось, особливо правило, принцип чи юридичний обов’язок.
Das Gesetz statuiert eine klare Pflicht zur Auskunft.
Закон встановлює чіткий обов’язок надавати інформацію.

показово карати
За допомогою особливо суворого заходу подавати повчальний приклад, щоб інші не повторювали певної поведінки.
Mit der harten Strafe wollte das Gericht ein Exempel statuieren.
Суворим покаранням суд хотів подати повчальний приклад.
| ich | statuiere |
|---|---|
| du | statuierst |
| er/sie/es | statuiert |
| wir | statuieren |
| ihr | statuiert |
| sie | statuieren |
| ich | statuierte |
|---|---|
| du | statuiertest |
| er/sie/es | statuierte |
| wir | statuierten |
| ihr | statuiertet |
| sie | statuierten |
| ich | habe statuiert |
|---|---|
| du | hast statuiert |
| er/sie/es | hat statuiert |
| wir | haben statuiert |
| ihr | habt statuiert |
| sie | haben statuiert |
| du | statuiere! statuier! |
|---|---|
| ihr | statuiert! |
| Sie | statuieren Sie! |
| ich | hatte statuiert |
|---|---|
| du | hattest statuiert |
| er/sie/es | hatte statuiert |
| wir | hatten statuiert |
| ihr | hattet statuiert |
| sie | hatten statuiert |
| ich | werde statuieren |
|---|---|
| du | wirst statuieren |
| er/sie/es | wird statuieren |
| wir | werden statuieren |
| ihr | werdet statuieren |
| sie | werden statuieren |
| ich | statuiere |
|---|---|
| du | statuierest |
| er/sie/es | statuiere |
| wir | statuieren |
| ihr | statuieret |
| sie | statuieren |
Вживається в непрямій мові.
| ich | statuierte |
|---|---|
| du | statuiertest |
| er/sie/es | statuierte |
| wir | statuierten |
| ihr | statuiertet |
| sie | statuierten |
Вживається для побажань і конструкцій з «würde».
| інфінітив | statuieren |
|---|---|
| з zu | zu statuieren |
| Partizip I | statuierend |
| Partizip II | statuiert |
Поза висловом «ein Exempel statuieren» (показово карати) «statuieren» (встановлювати) вживається переважно в офіційній юридичній та адміністративній мові. Зазвичай воно вживається з абстрактним правилом, обов’язком або принципом у ролі додатка в Akkusativ.
Das Grundgesetz statuiert den Grundsatz der Gleichbehandlung.
Основний закон встановлює принцип рівного ставлення.
У цьому значенні особливо типовими є сполучення «eine Pflicht statuieren» (встановлювати обов’язок), «einen Grundsatz statuieren» (встановлювати принцип) і «ein Recht statuieren» (встановлювати право). Підметом часто є закон, конституція або інше правове положення.
Die neue Verfassung statuiert das Recht auf freie Meinungsäußerung.
Нова конституція встановлює право на вільне висловлення думки.
Значення повчального прикладу майже завжди виражається сталим сполученням «ein Exempel statuieren» (показово карати). У центрі уваги — захід або покарання, покликані відлякати інших.
Der Trainer statuierte ein Exempel und strich den unpünktlichen Spieler aus dem Kader.
Тренер показово покарав гравця, який запізнився, і виключив його зі складу.
встановлювати / визначатися
Обидва дієслова позначають обов’язкове встановлення чогось. «Festlegen» (встановлювати) є нейтральним і підходить для рішень у багатьох повсякденних ситуаціях, тоді як «statuieren» (встановлювати) звучить офіційно й використовується передусім щодо правил, принципів або юридичних обов’язків. Тому для загального рішення зазвичай доречніше «festlegen».

Die neue Regel statuiert, dass alle Berichte am Montag fertig sein müssen.
Нове правило встановлює, що всі звіти мають бути готові в понеділок.
Das Team legte verbindlich fest, dass alle Berichte am Montag fertig sein müssen.
Команда прийняла обов’язкове рішення, що всі звіти мають бути готові в понеділок.