
unhörbar
нечутний
Такий тихий або такого характеру, що його неможливо сприйняти людським слухом.
Die hohen Töne waren für das menschliche Ohr unhörbar.
Високі звуки були нечутні людському вуху.
нечутний
unhörbar – unhörbarer – am unhörbarsten
Завантажуємо збережений статус слова.

нечутний
Такий тихий або такого характеру, що його неможливо сприйняти людським слухом.
Die hohen Töne waren für das menschliche Ohr unhörbar.
Високі звуки були нечутні людському вуху.
| базова форма | unhörbar |
|---|---|
| Komparativ | unhörbarer |
| Superlativ | am unhörbarsten |
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -e | -e | -e | -en |
| Akk. | -en | -e | -e | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова unhörbar.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -en |
| Akk. | -en | -e | -es | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова unhörbar.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -e |
| Akk. | -en | -e | -es | -e |
| Dat. | -em | -er | -em | -en |
| Gen. | -en | -er | -en | -er |
Додай закінчення до слова unhörbar.
У слові «unhörbar» (нечутний) є корінь «hör-» від «hören» (чути) та суфікс «-bar», який виражає можливість. Префікс «un-» заперечує цю можливість.
Das Gerät erzeugt unhörbare Töne.
Прилад створює нечутні звуки.
За допомогою «für» (для) та Akkusativ можна вказати, для якої особи або групи щось є нечутним. Так можна обмежити висловлювання конкретними слухачами.
Ohne Mikrofon blieb ihre Stimme für die Zuhörer in der letzten Reihe unhörbar.
Без мікрофона її голос залишався нечутним для слухачів в останньому ряду.
«unhörbar» (нечутний) часто вживається зі словами «fast» (майже) або «beinahe» (майже), особливо коли йдеться про мовлення та шепіт. Це сполучення показує, що щось ще можна ледве почути.
Sie flüsterte fast unhörbar, damit das Kind nicht aufwachte.
Вона майже нечутно прошепотіла, щоб дитина не прокинулася.
безшумний
«Lautlos» (безшумний) і «unhörbar» (нечутний) обидва описують те, чого ніхто не чує. «Lautlos» характеризує сам рух або дію як такі, що відбуваються без звуку, тоді як «unhörbar» підкреслює, чи може слухач це почути. Вживай «lautlos», коли йдеться про спосіб дії, а «unhörbar» — коли в центрі уваги її чутність.

Ihre Schritte waren für den schlafenden Wächter unhörbar.
Для сплячого вартового її кроки були нечутними.
Sie öffnete die Tür lautlos und schlich aus dem Zimmer.
Вона безшумно відчинила двері й вислизнула з кімнати.