
die Verzweiflung
відчай
Стан цілковитої безнадії та зневіри, у якому людина більше не бачить виходу.
In seiner Verzweiflung wusste er nicht mehr, was er tun sollte.
У своєму відчаї він уже не знав, що йому робити.
відчай
die Verzweiflung, die Verzweiflungen
Завантажуємо збережений статус слова.

відчай
Стан цілковитої безнадії та зневіри, у якому людина більше не бачить виходу.
In seiner Verzweiflung wusste er nicht mehr, was er tun sollte.
У своєму відчаї він уже не знав, що йому робити.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| множина | die Verzweiflungen |
| Genitiv | der Verzweiflung |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Verzweiflung | die Verzweiflungen |
| Akkusativ | die Verzweiflung | die Verzweiflungen |
| Dativ | der Verzweiflung | den Verzweiflungen |
| Genitiv | der Verzweiflung | der Verzweiflungen |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
«Verzweiflung» (відчай) споріднене з дієсловом «verzweifeln» (впадати у відчай) та іменником «der Zweifel» (сумнів). Префікс «ver-» тут підсилює ідею сумніву до стану безнадії.
Er war am Verzweifeln, weil er keine Lösung fand.
Він був у відчаї, бо не міг знайти рішення.
Поширені вирази: «in seiner/ihrer Verzweiflung» (у його/її відчаї), зробити щось «aus reiner Verzweiflung» (із суцільного відчаю) або «jemanden zur Verzweiflung bringen» (довести когось до відчаю).
Aus Verzweiflung rief sie mitten in der Nacht ihre beste Freundin an.
Із відчаю вона посеред ночі зателефонувала своїй найкращій подрузі.
Diese endlose Bürokratie kann einen zur Verzweiflung bringen.
Ця нескінченна бюрократія може довести людину до відчаю.
«Verzweiflung» (відчай) — дуже сильне слово, яке описує стан цілковитої безнадії. Його частіше вживають у серйозних або драматичних контекстах.
Nach dem Verlust ihres Arbeitsplatzes ergriff sie die pure Verzweiflung.
Після втрати роботи її охопив суцільний відчай.