
das Zeugnis
табель
Офіційний шкільний документ, який засвідчує оцінки й успішність учня за певний період.
Am letzten Schultag bekommen alle Kinder ihr Zeugnis.
В останній день навчання всі діти отримують свої табелі.
табель / свідоцтво / свідчення
das Zeugnis, die Zeugnisse
Завантажуємо збережений статус слова.

табель
Офіційний шкільний документ, який засвідчує оцінки й успішність учня за певний період.
Am letzten Schultag bekommen alle Kinder ihr Zeugnis.
В останній день навчання всі діти отримують свої табелі.

свідоцтво
Офіційна довідка або документ, що підтверджує кваліфікацію, властивість або певний факт, наприклад характеристика з місця роботи чи довідка про несудимість.
Für die neue Stelle musste er ein einwandfreies Arbeitszeugnis vorlegen.
Для нової роботи йому потрібно було подати бездоганну характеристику з попереднього місця роботи.

давати свідчення
Давати свідчення як свідок у суді або перед органом влади.
Die Nachbarin musste vor Gericht Zeugnis über den Vorfall ablegen.
Сусідка мусила дати свідчення в суді про цей випадок.

свідчення
Доказ або видима ознака чогось; підтвердження певного стану чи властивості.
Die prächtigen Bauten sind ein Zeugnis des einstigen Reichtums der Stadt.
Розкішні будівлі є свідченням колишнього багатства міста.
| рід | середній das |
|---|---|
| множина | die Zeugnisse |
| Genitiv | des Zeugnisses |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | das Zeugnis | die Zeugnisse |
| Akkusativ | das Zeugnis | die Zeugnisse |
| Dativ | dem Zeugnis | den Zeugnissen |
| Genitiv | des Zeugnisses | der Zeugnisse |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
Слово «Zeugnis» (свідоцтво, свідчення) належить до словотвірної сім’ї слів «der Zeuge» (свідок) і «zeugen» (давати свідчення). Отже, «Zeugnis» — це завжди щось, що засвідчує або доводить факт, чи то шкільні оцінки, результати роботи, чи історична подія.
Die alten Ruinen zeugen von einer reichen Geschichte.
Стародавні руїни свідчать про багату історію.
У шкільному контексті «Zeugnis» (табель) часто вживається з дієсловами «bekommen» (отримувати), «erhalten» (одержувати) або «bekommen» (отримувати). Прикметники «gut» (добрий), «schlecht» (поганий) і «mittelmäßig» (посередній) описують успішність.
Sie hat für ihre harte Arbeit ein sehr gutes Zeugnis bekommen.
За свою наполегливу працю вона отримала дуже хороший табель.
Zum Halbjahr erhalten die Schüler ein Zwischenzeugnis.
У середині навчального року учні отримують проміжний табель.
У цьому значенні «Zeugnis» (свідоцтво, характеристика) часто поєднується з іншим словом, утворюючи складний іменник, який уточнює вид документа. Поширені приклади: «Arbeitszeugnis» (характеристика з місця роботи), «Gesundheitszeugnis» (медична довідка) і «Führungszeugnis» (довідка про несудимість).
Für die Bewerbung brauche ich ein aktuelles Arbeitszeugnis von meinem letzten Arbeitgeber.
Для подання заяви мені потрібна актуальна характеристика від мого останнього роботодавця.
Um mit Kindern zu arbeiten, muss man ein polizeiliches Führungszeugnis vorlegen.
Щоб працювати з дітьми, потрібно подати довідку про несудимість.
Коли йдеться про свідчення в суді, майже завжди вживають сталий вираз «Zeugnis ablegen» (давати свідчення). Дієслово «ablegen» тут є сталим сполученням з іменником.
Der Hauptzeuge musste als Erster sein Zeugnis ablegen.
Головний свідок мусив першим дати свідчення.
У значенні «Beweis» (доказ) або «Beleg» (підтвердження) слово «Zeugnis» (свідчення) належить до піднесеної писемної мови. Його часто вживають в історичних, мистецьких або філософських текстах.
Die Architektur des Gebäudes ist ein beeindruckendes Zeugnis seiner Zeit.
Архітектура будівлі є вражаючим свідченням своєї епохи.
Коли «Zeugnis» (свідчення) є доказом чогось, його часто вживають із прийменниками «von + Dativ» (про або чогось) чи «für + Akkusativ» (чогось або на користь чогось). Типова конструкція: «ein Zeugnis von/für etwas sein» (бути свідченням чогось).
Sein Engagement ist ein Zeugnis von seinem starken Charakter.
Його відданість є свідченням його сильного характеру.
Diese Entdeckung ist ein klares Zeugnis für die Richtigkeit seiner Theorie.
Це відкриття є чітким свідченням правильності його теорії.
доказ
Обидва слова можуть означати щось видиме, за чим можна розпізнати попередній стан. «der Beweis» (доказ) має якомога однозначніше підтверджувати відповідне твердження, тоді як «das Zeugnis» (свідчення) сприймається радше як промовиста залишкова ознака або знак. Обирай «der Beweis» для безсумнівного підтвердження, а «das Zeugnis» — для промовистої вказівки.

Die verblassten Fingerabdrücke an der alten Tür waren ein Zeugnis dafür, dass dort früher jemand gewesen war.
Вицвілі відбитки пальців на старих дверях були свідченням того, що колись там хтось був.
Die frischen Fingerabdrücke waren ein Beweis dafür, dass er im Raum gewesen war.
Свіжі відбитки пальців були доказом того, що він був у кімнаті.