
aufblitzen
спалахувати
На коротку мить яскраво світитися або випромінювати світло.
In der Ferne blitzten die Lichter eines Fahrzeugs auf.
Удалині спалахнули фари автомобіля.
спалахувати
aufblitzen – blitzte auf – hat aufgeblitzt
Завантажуємо збережений статус слова.

спалахувати
На коротку мить яскраво світитися або випромінювати світло.
In der Ferne blitzten die Lichter eines Fahrzeugs auf.
Удалині спалахнули фари автомобіля.

раптово виникати
Раптово й лише на короткий час ставати видимим або усвідомлюватися, наприклад думка, спогад чи почуття.
Während des Gesprächs blitzte in ihr eine wichtige Erinnerung auf.
Під час розмови в неї раптом виник важливий спогад.
| er/sie/es | blitzt auf |
|---|---|
| sie | blitzen auf |
| er/sie/es | blitzte auf |
|---|---|
| sie | blitzten auf |
| er/sie/es | hat aufgeblitzt ist aufgeblitzt |
|---|---|
| sie | haben aufgeblitzt sind aufgeblitzt |
| er/sie/es | hatte aufgeblitzt war aufgeblitzt |
|---|---|
| sie | hatten aufgeblitzt waren aufgeblitzt |
| er/sie/es | wird aufblitzen |
|---|---|
| sie | werden aufblitzen |
| er/sie/es | blitze auf |
|---|---|
| sie | blitzen auf |
Вживається в непрямій мові.
| er/sie/es | blitzte auf |
|---|---|
| sie | blitzten auf |
Вживається для побажань і конструкцій з «würde».
| інфінітив | aufblitzen |
|---|---|
| з zu | aufzublitzen |
| Partizip I | aufblitzend |
| Partizip II | aufgeblitzt |
«Aufblitzen» (спалахувати) складається з «auf» і «blitzen» та є відокремлюваним дієсловом. У головному реченні «auf» відокремлюється й стоїть у кінці, а в підрядному реченні дієслово залишається разом. В інфінітиві з «zu» частка «zu» стоїть між «auf» і «blitzen».
Zwischen den Bäumen blitzte ein Licht auf.
Між деревами спалахнуло світло.
Sie erschrak, weil zwischen den Bäumen ein Licht aufblitzte.
Вона злякалася, бо між деревами спалахнуло світло.
Das Licht schien nur für einen Augenblick aufzublitzen.
Здавалося, світло спалахнуло лише на мить.
Підметом часто буває джерело світла або блискучий предмет, наприклад «ein Licht» (світло), «eine Klinge» (лезо) або «Metall» (метал). За допомогою сполучень «in der Sonne» (на сонці) або «im Scheinwerferlicht» (у світлі фар) можна показати, яке світло відбиває предмет.
Die Klinge blitzte in der Sonne auf.
Лезо блиснуло на сонці.
Коли йдеться про думки, спогади або почуття, часто вживають «in» з Dativ, щоб назвати людину, яка щось переживає. Думка, спогад або почуття при цьому є підметом.
Als sie die vertraute Stimme hörte, blitzte in ihr neue Hoffnung auf.
Коли вона почула знайомий голос, у ній спалахнула нова надія.
шмигати / майнути
«huschen» (майнути) і «aufblitzen» (раптово виникати) можуть описувати усмішку, яку видно лише короткий час. «Huschen» подає її як побіжний рух по обличчю, тоді як «aufblitzen» наголошує на її раптовій появі. Обидва слова можливі, але вони акцентують різні аспекти.

Ein kurzes Lächeln blitzte in ihrem Gesicht auf.
Коротка усмішка раптово з’явилася на її обличчі.
Ein kurzes Lächeln huschte über ihr Gesicht.
Коротка усмішка майнула на її обличчі.