
aufkeimen
проростати
Починати проростати й утворювати перші паростки.
Im Frühjahr keimen die ersten Samen auf.
Навесні проростає перше насіння.
проростати / зароджуватися
aufkeimen – keimte auf – ist aufgekeimt
Завантажуємо збережений статус слова.

проростати
Починати проростати й утворювати перші паростки.
Im Frühjahr keimen die ersten Samen auf.
Навесні проростає перше насіння.

зароджуватися
Поступово виникати або розвиватися, особливо якщо йдеться про почуття, думки чи надії.
In ihr keimte langsam Hoffnung auf.
У ній поволі зароджувалася надія.
| er/sie/es | keimt auf |
|---|---|
| sie | keimen auf |
| er/sie/es | keimte auf |
|---|---|
| sie | keimten auf |
| er/sie/es | ist aufgekeimt |
|---|---|
| sie | sind aufgekeimt |
| er/sie/es | war aufgekeimt |
|---|---|
| sie | waren aufgekeimt |
| er/sie/es | wird aufkeimen |
|---|---|
| sie | werden aufkeimen |
| er/sie/es | keime auf |
|---|---|
| sie | keimen auf |
Вживається в непрямій мові.
| er/sie/es | keimte auf |
|---|---|
| sie | keimten auf |
Вживається для побажань і конструкцій з «würde».
| інфінітив | aufkeimen |
|---|---|
| з zu | aufzukeimen |
| Partizip I | aufkeimend |
| Partizip II | aufgekeimt |
«Aufkeimen» (проростати, зароджуватися) — відокремлюване дієслово, утворене з «auf» (префікс) і «keimen» (проростати). У головному реченні префікс стоїть наприкінці речення, а в підрядному дієслово залишається разом. Із «zu» префікс стоїть перед «zu» та дієсловом.
Nach dem Regen keimen die jungen Pflanzen schnell auf.
Після дощу молоді рослини швидко проростають.
Die Gärtnerin wartet, bis die Samen aufkeimen.
Садівниця чекає, поки проросте насіння.
Bei guten Bedingungen beginnen die Samen aufzukeimen.
За сприятливих умов насіння починає проростати.
У буквальному значенні «aufkeimen» (проростати) зазвичай вживається, коли підметом є насіння, рослини або посіви. Часто йдеться про початок росту, особливо навесні або після дощу.
Nach den ersten warmen Tagen keimte die Saat auf.
Після перших теплих днів посіви проросли.
Im feuchten Boden keimten viele Wildblumen auf.
У вологому ґрунті проросло багато польових квітів.
У переносному значенні «aufkeimen» (зароджуватися) найчастіше вживається зі словами «Hoffnung» (надія), «Gedanken» (думки), «Zweifel» (сумніви) або «Verdacht» (підозра) як підметами. Коли йдеться про почуття й думки, «in» (у) часто називає людину, у якій щось поступово виникає.
Nach dem Gespräch keimte in ihm ein neuer Gedanke auf.
Після розмови в ньому зародилася нова думка.
Als sie die ersten Ergebnisse sah, keimte in ihr wieder Hoffnung auf.
Коли вона побачила перші результати, у ній знову зародилася надія.
Nach dem seltsamen Gespräch keimten in ihr Zweifel auf.
Після дивної розмови в ній зародилися сумніви.
виникати
Коли виникає підозра, доречними можуть бути обидва дієслова. «Aufkommen» (виникати) описує її появу загалом. «Aufkeimen» (зароджуватися) підкреслює, що вона спершу зароджується несміливо й поступово розвивається. Обирай «aufkeimen», якщо хочеш наголосити на цьому обережному початку; «aufkommen» не уточнює, як саме вона розвивається.

Nach seiner ausweichenden Antwort keimte in mir ein Verdacht auf.
Після його ухильної відповіді в мене зародилася підозра.
Nach seiner ausweichenden Antwort kam in mir ein Verdacht auf.
Після його ухильної відповіді в мене виникла підозра.