
die Befugnis
повноваження
Офіційне право або формальний дозвіл зробити, вирішити чи наказати щось конкретне. Йдеться про передану компетенцію або сферу відповідальності.
Der Polizist hatte nicht die Befugnis, das Haus ohne Durchsuchungsbefehl zu betreten.
Поліцейський не мав повноважень увійти до будинку без ордера на обшук.
