
och
ой
Виражає невдоволення, розчарування або небажання, часто як реакція на пропозицію чи повідомлення.
Och, muss das jetzt wirklich sein?
Ой, це справді обов’язково робити саме зараз?
ой
Завантажуємо збережений статус слова.

ой
Виражає невдоволення, розчарування або небажання, часто як реакція на пропозицію чи повідомлення.
Och, muss das jetzt wirklich sein?
Ой, це справді обов’язково робити саме зараз?

ой
Виражає легке здивування, подив або радісне усвідомлення чогось.
Och, du bist ja auch schon da!
Ой, а ти вже теж тут!

ой
Виражає применшення чогось або ставлення до цього як до не дуже важливого.
Och, das ist doch halb so schlimm.
Ой, нічого страшного.
«Och» (ой) часто стоїть перед реченням і тоді відокремлюється комою. Воно стоїть поза самим реченням і не змінює його порядок слів.
Och, das habe ich gar nicht bemerkt.
Ой, я цього зовсім не помітив.
«Och» (ой) типове для невимушених розмов і особистих повідомлень. У нейтральних або офіційних текстах воно незвичне.
Och, bleib doch noch ein bisschen!
Ой, залишся ще трохи!
«och nee» (ой, ні) або «och nö» (ой, ні) часто вживають як реакцію на щось неприємне. Обидва вислови можуть також уживатися самостійно як коротка відповідь.
Och nee, jetzt habe ich den Bus verpasst!
Ой, ні, тепер я пропустив автобус!
У відповідях на запитання про кількість або обсяг роботи «och» (ой) часто поєднується зі словами «nur» (лише) або «nicht viel» (небагато). Так мовець показує, що кількість або обсяг роботи невеликі.
Och, die Reparatur hat nur zehn Minuten gedauert.
Ой, ремонт тривав лише десять хвилин.
о / ой
«Oh» (о) і «och» (ой) можуть виражати радісне здивування. «Oh» безпосередніше підкреслює здивування, тоді як «och» часто звучить невимушеніше й довірливіше. Використовуй «oh» для виразної спонтанної реакції, а «och» — коли здивування має звучати м’яко або невимушено.

Och, du bist schon da!
Ой, ти вже тут!
Oh, du bist schon da!
О, ти вже тут!