
verneinen
заперечувати
Відповідати на запитання словом «Nein» (ні) або відкидати твердження як неправдиве.
Auf die Frage, ob er das Geld genommen habe, verneinte er entschieden.
На запитання, чи він узяв гроші, він рішуче заперечив.
заперечувати
verneinen – verneinte – hat verneint
Завантажуємо збережений статус слова.

заперечувати
Відповідати на запитання словом «Nein» (ні) або відкидати твердження як неправдиве.
Auf die Frage, ob er das Geld genommen habe, verneinte er entschieden.
На запитання, чи він узяв гроші, він рішуче заперечив.

відкидати
Принципово заперечувати або спростовувати існування, чинність чи цінність чогось.
Der Philosoph verneint die Möglichkeit, absolute Wahrheit zu erkennen.
Філософ заперечує можливість пізнати абсолютну істину.
| ich | verneine |
|---|---|
| du | verneinst |
| er/sie/es | verneint |
| wir | verneinen |
| ihr | verneint |
| sie | verneinen |
| ich | verneinte |
|---|---|
| du | verneintest |
| er/sie/es | verneinte |
| wir | verneinten |
| ihr | verneintet |
| sie | verneinten |
| ich | habe verneint |
|---|---|
| du | hast verneint |
| er/sie/es | hat verneint |
| wir | haben verneint |
| ihr | habt verneint |
| sie | haben verneint |
| du | verneine! vernein! |
|---|---|
| ihr | verneint! |
| Sie | verneinen Sie! |
| ich | hatte verneint |
|---|---|
| du | hattest verneint |
| er/sie/es | hatte verneint |
| wir | hatten verneint |
| ihr | hattet verneint |
| sie | hatten verneint |
| ich | werde verneinen |
|---|---|
| du | wirst verneinen |
| er/sie/es | wird verneinen |
| wir | werden verneinen |
| ihr | werdet verneinen |
| sie | werden verneinen |
| ich | verneine |
|---|---|
| du | verneinest |
| er/sie/es | verneine |
| wir | verneinen |
| ihr | verneinet |
| sie | verneinen |
Вживається в непрямій мові.
| ich | verneinte |
|---|---|
| du | verneintest |
| er/sie/es | verneinte |
| wir | verneinten |
| ihr | verneintet |
| sie | verneinten |
Вживається для побажань і конструкцій з «würde».
| інфінітив | verneinen |
|---|---|
| з zu | zu verneinen |
| Partizip I | verneinend |
| Partizip II | verneint |
Слово має дуже логічну будову: воно складається з префікса «ver-» (префікс) і слова «nein» (ні). Отже, «Verneinen» (заперечувати) буквально означає позначати щось словом «Nein» (ні) або відкидати це.
Er verneinte den Vorwurf, unehrlich gewesen zu sein.
Він заперечив звинувачення в нечесності.
Префікс «ver-» (невідокремлюваний префікс) є невідокремлюваним. Він залишається нерозривно поєднаним з основою дієслова в усіх часах і конструкціях речення.
Sie hat meine Frage einfach verneint und das Thema gewechselt.
Вона просто заперечила моє запитання й змінила тему.
«Verneinen» (заперечувати) може мати іменник в Akkusativ як прямий додаток або вживатися з підрядним реченням із «dass» (що), щоб відкинути ціле твердження.
Der Angeklagte verneinte die Tat.
Підсудний заперечив скоєння злочину.
Der Sprecher verneinte, dass es neue Probleme gäbe.
Речник заперечив, що виникли нові проблеми.
«Verneinen» (заперечувати) належить радше до писемної мови або формального стилю. У звичайній розмові більшість людей просто скажуть «nein sagen» (сказати «ні») або «etwas abstreiten» (заперечувати щось).
Auf die offizielle Anfrage, ob die Steuern erhöht werden, verneinte der Minister.
У відповідь на офіційний запит, чи підвищать податки, міністр відповів заперечно.
заперечувати / суперечити / оскаржувати
«Widersprechen» (заперечувати) означає не погоджуватися з людиною або позицією та займати протилежну позицію. «Verneinen» (відповідати «Nein» (ні)) безпосередньо стосується запитання або твердження і дає на нього негативну відповідь чи оцінку. Для розбіжності між думками доречніше «widersprechen», а для чіткого «ні» підходить «verneinen».

Nora verneint die Frage, ob sie den Vorfall selbst gesehen hat.
Нора відповідає «ні» на запитання, чи бачила вона цей випадок на власні очі.
Nora widerspricht dem Zeugen, weil sie den Vorfall anders erlebt hat.
Нора заперечує свідкові, бо пережила цей випадок інакше.