
verurteilt
засуджений
Так описують особу, яку суд визнав винною у скоєнні злочину. Це результат судового рішення.
Der verurteilte Dieb musste für zwei Jahre ins Gefängnis.
Засуджений злодій мав провести у в’язниці два роки.
засуджений
Завантажуємо збережений статус слова.

засуджений
Так описують особу, яку суд визнав винною у скоєнні злочину. Це результат судового рішення.
Der verurteilte Dieb musste für zwei Jahre ins Gefängnis.
Засуджений злодій мав провести у в’язниці два роки.

приречений на
Переносний вислів, що означає бути змушеним щось робити або бути приреченим на неминучу долю.
Wegen des Streiks waren die Reisenden zum Warten verurteilt.
Через страйк мандрівники були приречені чекати.
| базова форма | verurteilt |
|---|
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -e | -e | -e | -en |
| Akk. | -en | -e | -e | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова verurteilt.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -en |
| Akk. | -en | -e | -es | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова verurteilt.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -e |
| Akk. | -en | -e | -es | -e |
| Dat. | -em | -er | -em | -en |
| Gen. | -en | -er | -en | -er |
Додай закінчення до слова verurteilt.
«Verurteilt» (засуджений) — це Partizip II дієслова «verurteilen» (засуджувати). Його часто вживають як прикметник перед іменником, щоб описати особу, щодо якої суд виніс рішення.
Der verurteilte Betrüger zeigte keine Reue.
Засуджений шахрай не виявив каяття.
У юридичному контексті після «verurteilen» (засуджувати) часто вживається прийменник «zu» (до) з Dativ для позначення покарання та «wegen» (за) з Genitiv для позначення злочину.
Er wurde zu einer Bewährungsstrafe verurteilt.
Його засудили до умовного покарання.
Sie wurde wegen schweren Betrugs verurteilt.
Її засудили за тяжке шахрайство.
Сталий вислів «zu etwas verurteilt sein» (бути приреченим на щось) описує негативну ситуацію, якої неможливо уникнути. Він виражає відчуття безпорадності або примусу.
Ohne Internetverbindung war er zur Untätigkeit verurteilt.
Без підключення до інтернету він був приречений на бездіяльність.
Während des langen Fluges waren die Passagiere zum Stillsitzen verurteilt.
Під час довгого польоту пасажири були приречені сидіти нерухомо.
Юридичне значення можна розпізнати за контекстом суду, покарання або злочину. Переносне значення можна розпізнати за тим, що «Strafe» (покарання) є повсякденною негативною діяльністю, як-от очікування або мовчання.
Der Angeklagte wurde zu einer Geldstrafe verurteilt.
Обвинуваченого засудили до штрафу.
Nach seiner falschen Antwort war er zum Schweigen verurteilt.
Після неправильної відповіді він був приречений мовчати.
біса / клятий / проклятий
«Verdammt sein» (бути проклятим) і «verurteilt sein zu» (бути приреченим на) можуть обидва позначати неминучу негативну долю. Однак у наведених значеннях «verdammt» означає вічну кару в пеклі, тоді як «verurteilt sein zu» загалом і переносно виражає примус або неминучу долю.

Ohne Hilfe ist er zu einem Leben in völliger Einsamkeit verurteilt.
Без допомоги він приречений на життя в цілковитій самотності.
In der Sage ist seine Seele zu ewiger Qual verdammt.
За легендою, його душа проклята на вічні муки.