
weh
ой
Вигук, яким хтось виражає біль, нарікання, розпач або великі страждання.
O weh, jetzt haben wir den letzten Bus verpasst!
Ой, ми проґавили останній автобус!
ой
Завантажуємо збережений статус слова.

ой
Вигук, яким хтось виражає біль, нарікання, розпач або великі страждання.
O weh, jetzt haben wir den letzten Bus verpasst!
Ой, ми проґавили останній автобус!
«Weh!» (ой!) може вживатися як самостійний вигук і не потребує дієслова; після нього часто стоїть особовий займенник у Dativ, як у «weh mir!» (горе мені!). У діалозі або розповіді цей вигук часто передають безпосередньо як пряму мову.
„Weh mir!“, klagte die Witwe am Grab ihres Mannes.
«Горе мені!», — нарікала вдова біля могили свого чоловіка.
«weh» (ой) часто вживається у сталому сполученні «o weh!» (ой лишенько!) або «oh weh!» (ой лишенько!). Це сполучення виражає розпач або жаль і також уживається в повсякденному мовленні.
Oh weh, das wird bestimmt teuer!
Ой лишенько, це напевно буде дорого!
Як ізольований вигук «weh!» (ой!) звучить особливо емоційно й часто трапляється в драматичних діалогах або літературних розповідях.
„Weh!“, rief der König angesichts der schlechten Nachricht.
«Ой!», — вигукнув король, почувши погану новину.
ах
«Ach» (ах) і «weh» (ой) можуть виражати нарікання через особисту втрату. «Ach» також уживають у цьому значенні в повсякденному мовленні, тоді як «weh» надає наріканню сильнішого, патетичнішого або літературнішого відтінку. Для звичайної розмови зазвичай підходить «ach» (ах), а для особливо проникливого нарікання — радше «weh» (ой).

Weh, seit ihrem Umzug sehe ich meine Schwester kaum noch.
Ой, відтоді як вона переїхала, я майже не бачу своєї сестри.
Ach, seit ihrem Umzug sehe ich meine Schwester kaum noch.
Ах, відтоді як вона переїхала, я майже не бачу своєї сестри.