
hm
гм
Виражає, що хтось думає, вагається або ще не знає, що сказати.
Hm, lass mich kurz überlegen.
Гм, дай мені хвилинку подумати.
гм
Завантажуємо збережений статус слова.

гм
Виражає, що хтось думає, вагається або ще не знає, що сказати.
Hm, lass mich kurz überlegen.
Гм, дай мені хвилинку подумати.

гм
Виражає сумнів, побоювання або стриману відмову.
Hm, ich glaube kaum, dass dein Plan funktioniert.
Гм, навряд чи твій план спрацює.

га?
Із питальною інтонацією виражає, що хтось чогось не зрозумів або очікує повторення.
Hm, was hast du gerade gesagt?
Га? Що ти щойно сказав?

ням
Виражає задоволення або насолоду, особливо під час їди.
Hm, schmeckt dieser Kuchen gut!
Ням, який смачний цей пиріг!
«Hm» (гм) часто стоїть перед основним реченням і тоді відокремлюється від нього комою. Це не член речення, тому воно не змінює порядок слів у наступному реченні.
Hm, ich brauche noch etwas Zeit.
Гм, мені потрібно ще трохи часу.
«Hm» (гм) типове для усного мовлення. У письмових діалогах і приватних повідомленнях воно дає змогу почути реакцію людини; у ділових повідомленнях воно незвичне.
„Hm, darüber muss ich erst nachdenken“, antwortete Lea.
«Гм, над цим мені спочатку треба подумати», — відповіла Леа.
Перед запереченням «hm» часто вживається разом із «aber» (але) або перед обережною фразою «ich bin nicht sicher» (я не впевнений або не впевнена). Так відмову висловлюють не одразу прямо.
Hm, aber dafür haben wir doch gar nicht genug Geld.
Гм, але в нас зовсім недостатньо грошей на це.
Коли «hm» уживають із проханням повторити, його вимовляють із висхідною інтонацією. У письмовому діалозі воно може стояти окремо зі знаком питання.
Hm? Kannst du den letzten Satz bitte wiederholen?
Га? Можеш, будь ласка, повторити останнє речення?
Під час їди «hm» часто стоїть перед коротким вигуком зі словом «lecker» (смачно) або перед похвалою зі сполученням «gut schmecken» (бути смачним). У письмовому діалозі такі слова показують, що йдеться про насолоду.
Hm, lecker, die Erdbeeren sind ganz frisch!
Ням, як смачно, полуниця зовсім свіжа!
ну
Обидва слова можуть вводити нерішучу відповідь на пропозицію. «Hm» (гм) радше залишає власну оцінку відкритою, тоді як «naja» (ну) зазвичай уже виражає сумнів, застереження або лише часткову згоду. Використовуй «hm», якщо ти ще думаєш, і «naja», якщо пропозиція не зовсім тебе переконує.

Hm, ich weiß noch nicht, ob der Vorschlag überzeugt.
Гм, я ще не знаю, чи переконує ця пропозиція.
Naja, der Vorschlag ist noch nicht ganz überzeugend.
Ну, ця пропозиція ще не зовсім переконлива.