
vorlesen
читати вголос
Читати написаний текст уголос, щоб інші люди могли слухати.
Kannst du mir bitte die E-Mail vorlesen? Ich habe meine Brille vergessen.
Можеш, будь ласка, прочитати мені електронного листа вголос? Я забув окуляри.
читати вголос
vorlesen – las vor – hat vorgelesen
Завантажуємо збережений статус слова.

читати вголос
Читати написаний текст уголос, щоб інші люди могли слухати.
Kannst du mir bitte die E-Mail vorlesen? Ich habe meine Brille vergessen.
Можеш, будь ласка, прочитати мені електронного листа вголос? Я забув окуляри.
| ich | lese vor |
|---|---|
| du | liest vor |
| er/sie/es | liest vor |
| wir | lesen vor |
| ihr | lest vor |
| sie | lesen vor |
| ich | las vor |
|---|---|
| du | lasest vor last vor |
| er/sie/es | las vor |
| wir | lasen vor |
| ihr | last vor |
| sie | lasen vor |
| ich | habe vorgelesen |
|---|---|
| du | hast vorgelesen |
| er/sie/es | hat vorgelesen |
| wir | haben vorgelesen |
| ihr | habt vorgelesen |
| sie | haben vorgelesen |
| du | lies vor! |
|---|---|
| ihr | lest vor! |
| Sie | lesen Sie vor! |
| ich | hatte vorgelesen |
|---|---|
| du | hattest vorgelesen |
| er/sie/es | hatte vorgelesen |
| wir | hatten vorgelesen |
| ihr | hattet vorgelesen |
| sie | hatten vorgelesen |
| ich | werde vorlesen |
|---|---|
| du | wirst vorlesen |
| er/sie/es | wird vorlesen |
| wir | werden vorlesen |
| ihr | werdet vorlesen |
| sie | werden vorlesen |
| ich | lese vor |
|---|---|
| du | lesest vor |
| er/sie/es | lese vor |
| wir | lesen vor |
| ihr | leset vor |
| sie | lesen vor |
Вживається в непрямій мові.
| ich | läse vor |
|---|---|
| du | läsest vor |
| er/sie/es | läse vor |
| wir | läsen vor |
| ihr | läset vor |
| sie | läsen vor |
Вживається для побажань і конструкцій з «würde».
| інфінітив | vorlesen |
|---|---|
| з zu | vorzulesen |
| Partizip I | vorlesend |
| Partizip II | vorgelesen |
«Vorlesen» (читати вголос) — відокремлюване дієслово. У головному реченні префікс «vor» (уперед, окремо в конструкції цього дієслова) стоїть у кінці. У підрядних реченнях та в інфінітиві з «zu» (часткою zu) дієслово пишеться разом.
Der Vater liest seinem Sohn jeden Abend eine Geschichte vor.
Батько щовечора читає синові вголос казку.
Ich höre gerne zu, wenn du mir etwas vorliest.
Я люблю слухати, коли ти щось мені читаєш.
Er hat versprochen, mir das Kapitel vorzulesen.
Він пообіцяв прочитати мені розділ уголос.
Дієслово складається з префікса «vor-» (уперед, у складі цього дієслова) та дієслова «lesen» (читати). Префікс «vor-» (уперед, у складі цього дієслова) тут означає, що дія відбувається для іншої людини або перед аудиторією.
Die Autorin wird aus ihrem neuen Roman vorlesen.
Авторка читатиме вголос уривок зі свого нового роману.
Людина, для якої читають, стоїть у Dativ. Типова структура речення така: підмет + liest + додаток у Dativ, що позначає людину + додаток в Akkusativ, що позначає текст + vor.
Kannst du mir bitte den Zeitungsartikel vorlesen?
Можеш, будь ласка, прочитати мені вголос газетну статтю?
Die Lehrerin las den Kindern ein Märchen vor.
Учителька прочитала дітям казку вголос.
Часто вголос читають тексти, які мають розважати або інформувати. До них належать: оповідання, вірш, книжка, лист або новини.
Meine Oma hat mir früher oft aus einem dicken Märchenbuch vorgelesen.
Раніше моя бабуся часто читала мені вголос товсту книжку казок.
читати
«Lesen» (читати) загалом означає сприймати очима написаний текст і розуміти його. «Vorlesen» (читати вголос) — це особлива форма читання: ти читаєш уголос, щоб інші могли слухати. Вживай «lesen», коли читаєш сам, а «vorlesen» — для аудиторії або іншої людини, яка слухає.

Im Unterricht lese ich den Bericht der ganzen Klasse vor.
На уроці я читаю звіт уголос для всього класу.
Im Zug lese ich den Bericht leise für mich.
У потязі я тихо читаю звіт для себе.