
zufallen
зачинятися
Зачинятися самостійно, особливо про двері, вікно або очі.
Durch den Wind fällt die Tür immer wieder zu.
Через вітер двері знову і знову зачиняються.
зачинятися / діставатися
zufallen – fiel zu – ist zugefallen
Завантажуємо збережений статус слова.

зачинятися
Зачинятися самостійно, особливо про двері, вікно або очі.
Durch den Wind fällt die Tür immer wieder zu.
Через вітер двері знову і знову зачиняються.

переходити у чиєсь розпорядження
Діставатися комусь або передаватися комусь як завдання, майно чи частка.
Nach dem Tod der Großmutter fiel ihm das gesamte Haus zu.
Після смерті бабусі йому дім дістався весь.
| ich | falle zu |
|---|---|
| du | fällst zu |
| er/sie/es | fällt zu |
| wir | fallen zu |
| ihr | fallt zu |
| sie | fallen zu |
| ich | fiel zu |
|---|---|
| du | fielst zu |
| er/sie/es | fiel zu |
| wir | fielen zu |
| ihr | fielt zu |
| sie | fielen zu |
| ich | bin zugefallen |
|---|---|
| du | bist zugefallen |
| er/sie/es | ist zugefallen |
| wir | sind zugefallen |
| ihr | seid zugefallen |
| sie | sind zugefallen |
| du | fall zu! falle zu! |
|---|---|
| ihr | fallt zu! |
| Sie | fallen Sie zu! |
| ich | war zugefallen |
|---|---|
| du | warst zugefallen |
| er/sie/es | war zugefallen |
| wir | waren zugefallen |
| ihr | wart zugefallen |
| sie | waren zugefallen |
| ich | werde zufallen |
|---|---|
| du | wirst zufallen |
| er/sie/es | wird zufallen |
| wir | werden zufallen |
| ihr | werdet zufallen |
| sie | werden zufallen |
| ich | falle zu |
|---|---|
| du | fallest zu |
| er/sie/es | falle zu |
| wir | fallen zu |
| ihr | fallet zu |
| sie | fallen zu |
Вживається в непрямій мові.
| ich | fiele zu |
|---|---|
| du | fielest zu |
| er/sie/es | fiele zu |
| wir | fielen zu |
| ihr | fielet zu |
| sie | fielen zu |
Вживається для побажань і конструкцій з «würde».
| інфінітив | zufallen |
|---|---|
| з zu | zuzufallen |
| Partizip I | zufallend |
| Partizip II | zugefallen |
«Zufallen» (зачинятися; діставатися комусь) — відокремлюване дієслово. У головному реченні «zu» (відокремлювана частка) стоїть у кінці речення, а в підрядному реченні «zufallen» (зачинятися; діставатися комусь) пишеться разом. В інфінітиві з «zu» (частка інфінітива) форма — «zuzufallen» (зачинятися; діставатися комусь).
Das Fenster fällt bei starkem Wind zu.
Вікно зачиняється від сильного вітру.
Ich höre, wie die Tür langsam zufällt.
Я чую, як двері повільно зачиняються.
Beim Lesen begannen ihm die Augen zuzufallen.
Під час читання в нього почали заплющуватися очі.
У цьому значенні «zufallen» (зачинятися) часто вживають із частинами тіла або предметами, які можуть зачинятися, наприклад із дверима, вікнами й очима. Часто при цьому вживають обставини «durch den Wind» (через вітер), «plötzlich» (раптово) або «langsam» (повільно).
Nach dem langen Tag fielen ihm vor dem Fernseher die Augen zu.
Після довгого дня перед телевізором у нього почали заплющуватися очі.
У значенні «jemandem zuteilwerden» (діставатися комусь) особу ставлять у Dativ. Те, що передають або що комусь дістається, зазвичай є підметом; часто йдеться про спадщину, завдання або роль.
Nach der Kündigung ihres Kollegen fiel ihr die Verantwortung für das Projekt zu.
Після звільнення її колеги їй дісталася відповідальність за проєкт.
бути обов’язком
Обидва дієслова можуть виражати, що завдання припадає на когось. «Obliegen» (бути чиїмось обов’язком) описує наявний обов’язок або відповідальність, тоді як «zufallen» (переходити у чиєсь розпорядження) сильніше наголошує на тому, що хтось отримує це завдання або йому його доручають. Використовуй «obliegen» (бути чиїмось обов’язком) для сфери відповідальності, а «zufallen» (переходити у чиєсь розпорядження) — для доручення завдання.

Nach der Wahl fiel ihm die Aufgabe zu, die Gruppe zu leiten.
Після виборів йому дісталося завдання очолити групу.
Es obliegt der Leiterin, die Aufgaben im Team zu verteilen.
Розподіляти завдання в команді є обов’язком керівниці.