
freisprechen
виправдовувати
У судовому процесі офіційно визнавати обвинувачену особу невинною.
Der Richter musste den Angeklagten aus Mangel an Beweisen freisprechen.
Суддя мусив виправдати обвинуваченого через брак доказів.
виправдовувати / посвячувати в майстри
freisprechen – sprach frei – hat freigesprochen
Завантажуємо збережений статус слова.

виправдовувати
У судовому процесі офіційно визнавати обвинувачену особу невинною.
Der Richter musste den Angeklagten aus Mangel an Beweisen freisprechen.
Суддя мусив виправдати обвинуваченого через брак доказів.

посвячувати в майстри
У ремісничій сфері після успішного складання іспиту та завершення навчання урочисто визнавати учня підмайстром.
Der Meister wird seine drei Lehrlinge am Ende der Woche feierlich freisprechen.
Наприкінці тижня майстер урочисто посвятить у підмайстри трьох своїх учнів.
| ich | spreche frei |
|---|---|
| du | sprichst frei |
| er/sie/es | spricht frei |
| wir | sprechen frei |
| ihr | sprecht frei |
| sie | sprechen frei |
| ich | sprach frei |
|---|---|
| du | sprachst frei |
| er/sie/es | sprach frei |
| wir | sprachen frei |
| ihr | spracht frei |
| sie | sprachen frei |
| ich | habe freigesprochen |
|---|---|
| du | hast freigesprochen |
| er/sie/es | hat freigesprochen |
| wir | haben freigesprochen |
| ihr | habt freigesprochen |
| sie | haben freigesprochen |
| du | sprich frei! |
|---|---|
| ihr | sprecht frei! |
| Sie | sprechen Sie frei! |
| ich | hatte freigesprochen |
|---|---|
| du | hattest freigesprochen |
| er/sie/es | hatte freigesprochen |
| wir | hatten freigesprochen |
| ihr | hattet freigesprochen |
| sie | hatten freigesprochen |
| ich | werde freisprechen |
|---|---|
| du | wirst freisprechen |
| er/sie/es | wird freisprechen |
| wir | werden freisprechen |
| ihr | werdet freisprechen |
| sie | werden freisprechen |
| ich | spreche frei |
|---|---|
| du | sprechest frei |
| er/sie/es | spreche frei |
| wir | sprechen frei |
| ihr | sprechet frei |
| sie | sprechen frei |
Вживається в непрямій мові.
| ich | spräche frei |
|---|---|
| du | sprächest frei sprächst frei |
| er/sie/es | spräche frei |
| wir | sprächen frei |
| ihr | sprächet frei sprächt frei |
| sie | sprächen frei |
Вживається для побажань і конструкцій з «würde».
| інфінітив | freisprechen |
|---|---|
| з zu | freizusprechen |
| Partizip I | freisprechend |
| Partizip II | freigesprochen |
«Freisprechen» (виправдовувати / посвячувати в майстри) — роздільне дієслово. Префікс «frei-» (префікс) у головному реченні стоїть у кінці, а в підрядному реченні залишається поєднаним із дієсловом. В інфінітиві з «zu» (частка інфінітива) «zu» стоїть усередині дієслова.
Das Gericht spricht den Mann frei.
Суд виправдовує чоловіка.
Es ist sicher, dass das Gericht den Mann freispricht.
Безсумнівно, що суд виправдає чоловіка.
Es war unmöglich, ihn freizusprechen.
Виправдати його було неможливо.
Дієслово складається з «frei» (вільний) і «sprechen» (говорити). Буквальне значення — «jemanden durch Sprechen frei machen» (звільнити когось за допомогою слів): або звільнити від вини в суді, або звільнити від статусу учня в ремісничій сфері.
Nach dem Urteil war der Mann froh, freigesprochen worden zu sein.
Після вироку чоловік був радий, що його виправдали.
Значення можна визначити за контекстом. Такі слова, як «Gericht» (суд), «Angeklagter» (обвинувачений) або «Beweise» (докази), вказують на юридичне значення. Такі терміни, як «Lehrling» (учень), «Meister» (майстер) або «Handwerk» (ремесло), вказують на значення у сфері професійної підготовки.
Der Richter sprach den Angeklagten aus Mangel an Beweisen frei.
Суддя виправдав обвинуваченого через брак доказів.
Der Handwerksmeister sprach den Lehrling nach drei Jahren Ausbildung feierlich frei.
Майстер після трьох років навчання урочисто посвятив учня в підмайстри.
У юридичному контексті часто вживається конструкція «jemanden (Akkusativ) von etwas (Dativ) freisprechen» (виправдати когось у чомусь). Прийменник «von» (від) вводить обвинувачення або звинувачення, від якого звільняють особу.
Der Angeklagte wurde vom Vorwurf des Diebstahls freigesprochen.
Обвинуваченого виправдали за звинуваченням у крадіжці.
полегшувати / виправдовувати
Обидва слова можуть означати, що обвинувачена людина невинна. «Entlasten» (виправдовувати) описує, як докази чи інші обставини звільняють людину від обвинувачення, зокрема й до винесення вироку. «Freisprechen» (виправдовувати), навпаки, означає офіційне рішення суду. Вживай «entlasten», коли йдеться про дію доказів, а «freisprechen» — коли йдеться про вирок.

Das Gericht sprach den Beschuldigten wegen fehlender Beweise frei.
Суд виправдав обвинуваченого через брак доказів.
Die neuen Zeugenaussagen entlasten den Beschuldigten deutlich.
Нові свідчення очевидців переконливо виправдовують обвинуваченого.