
namenlos
безіменний
Без відомого імені; анонімний.
Das Denkmal ehrt die namenlosen Soldaten, die im Krieg gefallen sind.
Пам’ятник вшановує безіменних солдатів, які загинули на війні.
безіменний / невимовний / невідомий
namenlos – namenloser – am namenlosesten
Завантажуємо збережений статус слова.

безіменний
Без відомого імені; анонімний.
Das Denkmal ehrt die namenlosen Soldaten, die im Krieg gefallen sind.
Пам’ятник вшановує безіменних солдатів, які загинули на війні.

невимовний
Наявний у такій високій мірі, що його важко висловити словами; невимовний, нестерпний.
Als sie den Hauptgewinn sah, überkam sie eine namenlose Freude.
Коли вона побачила головний приз, її охопила невимовна радість.

невідомий
Невідомий, незначний і позбавлений слави або визнання.
Er war ein namenloser Dichter, dessen Werke erst nach seinem Tod entdeckt wurden.
Він був невідомим поетом, чиї твори відкрили лише після його смерті.
| базова форма | namenlos |
|---|---|
| Komparativ | namenloser |
| Superlativ | am namenlosesten |
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -e | -e | -e | -en |
| Akk. | -en | -e | -e | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова namenlos.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -en |
| Akk. | -en | -e | -es | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова namenlos.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -e |
| Akk. | -en | -e | -es | -e |
| Dat. | -em | -er | -em | -en |
| Gen. | -en | -er | -en | -er |
Додай закінчення до слова namenlos.
Слово складається з «Namen» (імена) та закінчення «-los» (без-). Закінчення «-los» завжди означає «ohne» (без), тому «namenlos» (безіменний) буквально означає «ohne Namen» (без імені).
Ein anonymer Spender hinterließ eine große Summe, er wollte namenlos bleiben.
Анонімний жертводавець залишив велику суму, він хотів залишитися безіменним.
Значення «namenlos» (безіменний) залежить від іменника. У поєднанні з людьми це означає «anonym» (анонімний) або «unbekannt» (невідомий). У поєднанні з почуттями чи станами це означає «unbeschreiblich» (невимовний) або «extrem» (надзвичайний за силою).
Ein namenloser Held rettete das Kind aus dem brennenden Haus.
Безіменний герой урятував дитину з палаючого будинку.
Nach dem Verrat spürte er einen namenlosen Schmerz.
Після зради він відчував невимовний біль.
У значенні «unbeschreiblich» (невимовний) «namenlos» (невимовний) часто поєднується із сильними емоціями. Типові сполучення: «namenlose Freude» (невимовна радість), «namenloses Leid» (невимовне страждання), «namenlose Wut» (невимовна лють) або «namenlose Enttäuschung» (невимовне розчарування).
Ihre Erleichterung nach der Prüfung war namenlos.
Її полегшення після іспиту було невимовним.
Вживання «namenlos» (невимовний) для підсилення почуттів типове для писемної мови або піднесеного, емоційного стилю. У звичайній повсякденній розмові це слово вживають рідше.
In seinen Augen spiegelte sich eine namenlose Trauer.
У його очах відбивалася невимовна туга.
невідомий
«Unbekannt» (невідомий) означає, що ти не знаєш людину чи щось або нічого про це не знаєш. «Namenlos» (безіменний), натомість, конкретно наголошує, що ім’я невідоме. Отже, безіменна людина цілком може бути відомою в інших аспектах.

Der Mann auf dem Foto bleibt im Bericht namenlos.
У звіті чоловік на фотографії залишається безіменним.
Der Mann auf dem Foto ist den Ermittlern völlig unbekannt.
Чоловік на фотографії зовсім невідомий слідчим.