
die Beute
здобич
Тварина, на яку полює, яку ловить і яку з’їдає інша тварина, тобто хижак.
Der Löwe schlich sich leise an seine Beute heran.
Лев тихо підкрався до своєї здобичі.
здобич / награбоване
die Beute
Завантажуємо збережений статус слова.

здобич
Тварина, на яку полює, яку ловить і яку з’їдає інша тварина, тобто хижак.
Der Löwe schlich sich leise an seine Beute heran.
Лев тихо підкрався до своєї здобичі.

награбоване
Гроші, цінні речі або інші предмети, захоплені чи викрадені під час пограбування, проникнення зі зломом або війни.
Die Diebe konnten mit reicher Beute entkommen.
Злодіям вдалося втекти з багатою здобиччю.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| Genitiv | der Beute |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Beute | – |
| Akkusativ | die Beute | – |
| Dativ | der Beute | – |
| Genitiv | der Beute | – |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
| рід | жіночий die |
|---|---|
| множина | die Beuten |
| Genitiv | der Beute |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | die Beute | die Beuten |
| Akkusativ | die Beute | die Beuten |
| Dativ | der Beute | den Beuten |
| Genitiv | der Beute | der Beuten |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
Значення «Beute» (здобич, награбоване) зрозуміле з контексту. Якщо йдеться про тварин і полювання, наприклад про лева, орла чи мишу, мається на увазі тварина, на яку полюють. Якщо йдеться про злочин або війну, наприклад про злодія, поліцію чи пограбування, мається на увазі викрадене майно.
Die Eule hat in der Nacht Beute gemacht.
Уночі сова впіймала здобич.
Die Polizei fand die Beute des Einbruchs im Auto der Täter.
Поліція знайшла награбоване під час пограбування в автомобілі злочинців.
Слово «Beute» (здобич, награбоване) зазвичай уживається як незлічуваний іменник в однині, навіть коли йдеться про багато предметів або тварин. Множина «die Beuten» (здобичі) трапляється дуже рідко.
Die Räuber teilten die reiche Beute unter sich auf.
Грабіжники поділили між собою багату здобич.
У контексті тваринного світу «Beute» (здобич) часто поєднується з дієсловами «jagen» (полювати), «erlegen» (вполювати), «schlagen» (схопити) або «reißen» (роздерти).
Der Wolf reißt seine Beute meist im Rudel.
Вовк зазвичай роздирає свою здобич у зграї.
Der Falke stürzte sich auf seine Beute.
Сокіл кинувся на свою здобич.
У зв’язку з крадіжкою або пограбуванням дуже поширені вирази «reiche Beute machen» (здобути багату здобич) або «fette Beute machen» (добути великий куш).
Die Bankräuber machten fette Beute und konnten fliehen.
Грабіжники банку добре поживилися й змогли втекти.
жертва
Коли йдеться про тварину, на яку полюють, «Opfer» (жертва) може підкреслювати напад і смерть, яких вона зазнає. «Beute» (здобич), навпаки, описує ту саму тварину з погляду хижака — як ту, на яку він полює, яку ловить і з’їдає.

Der hungrige Wolf schleppte seine Beute in den Wald.
Голодний вовк потягнув свою здобич до лісу.
Das Reh wurde zum Opfer des hungrigen Wolfs.
Олень став жертвою голодного вовка.