
zufällig
випадковий
Такий, що відбувається випадково; не запланований і не навмисний.
Ich habe meine alte Schulfreundin zufällig im Supermarkt getroffen.
Я випадково зустрів свою давню шкільну подругу в супермаркеті.
випадковий
Завантажуємо збережений статус слова.

випадковий
Такий, що відбувається випадково; не запланований і не навмисний.
Ich habe meine alte Schulfreundin zufällig im Supermarkt getroffen.
Я випадково зустрів свою давню шкільну подругу в супермаркеті.

випадково
Вживається як прислівник у запитанні, щоб зробити його ввічливішим або менш прямим, подібно до «vielleicht» (можливо) або «eventuell» (можливо).
Wissen Sie zufällig, wie spät es ist?
Ви випадково не знаєте, котра година?

випадковий
У математиці та статистиці: такий, що ґрунтується на принципі випадковості; стохастичний.
Die Auswahl der Teilnehmer für die Studie erfolgte nach einem zufälligen Verfahren.
Учасників дослідження обирали випадковим методом.
| базова форма | zufällig |
|---|
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -e | -e | -e | -en |
| Akk. | -en | -e | -e | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова zufällig.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -en |
| Akk. | -en | -e | -es | -en |
| Dat. | -en | -en | -en | -en |
| Gen. | -en | -en | -en | -en |
Додай закінчення до слова zufällig.
| чол. | жін. | сер. | множина | |
|---|---|---|---|---|
| Nom. | -er | -e | -es | -e |
| Akk. | -en | -e | -es | -e |
| Dat. | -em | -er | -em | -en |
| Gen. | -en | -er | -en | -er |
Додай закінчення до слова zufällig.
Слово «zufällig» (випадковий) походить від іменника «der Zufall» (випадок, збіг). Випадок — це подія, яка не є запланованою. Отже, якщо щось відбувається «zufällig» (випадково), це відбувається «durch Zufall» (випадково).
Was für ein Zufall, dass wir uns hier treffen!
Який випадок, що ми зустрілися саме тут!
Die Entdeckung war ein reiner Zufall.
Це відкриття сталося цілком випадково.
Як прислівник «zufällig» (випадково) може стояти в реченні в різних позиціях. Часто воно стоїть безпосередньо після дієслова в особовій формі або на початку речення, щоб підкреслити, що подія була незапланованою.
Ich habe zufällig noch ein Ticket übrig.
У мене випадково залишився ще один квиток.
Zufällig saß mein alter Lehrer im selben Café.
Випадково в тому самому кафе сидів мій колишній учитель.
У запитаннях «zufällig» (випадково) вживається, щоб зробити запитання непрямішим і ввічливішим. Це показує, що ти розумієш: інша людина, можливо, не знає відповіді.
Haben Sie zufällig einen Stift für mich?
У Вас випадково немає для мене ручки?
Können Sie mir zufällig sagen, wo der Bahnhof ist?
Ви випадково не можете сказати, де вокзал?
У значенні «unbeabsichtigt» (ненавмисно) слово «zufällig» (випадково) часто поєднується з дієсловами, що позначають сприйняття або зустріч. Типові сполучення: «jemanden zufällig treffen» (випадково зустріти когось), «etwas zufällig sehen» (випадково побачити щось) або «etwas zufällig hören» (випадково почути щось).
Beim Spaziergang habe ich zufällig einen alten Freund getroffen.
Під час прогулянки я випадково зустрів давнього друга.
Sie hat das Gespräch zufällig mitgehört.
Вона випадково почула цю розмову.
Значення «stochastisch» (стохастичний) належить до технічної мови математики та статистики. У повсякденній мові слово «zufällig» (випадковий) майже ніколи не вживається в цьому точному значенні.
Die Testgruppe wurde durch eine zufällige Auswahl bestimmt.
Тестову групу визначили за допомогою випадкового відбору.
можливо
У ввічливих запитаннях і «vielleicht» (можливо), і «zufällig» (випадково) можуть пом’якшувати формулювання. «Vielleicht» загалом робить прохання обережнішим, а «zufällig» додатково запитує, чи саме зараз виникла зручна нагода або чи людина випадково має щось із собою.

Haben Sie zufällig einen Stift dabei?
У Вас випадково немає із собою ручки?
Haben Sie vielleicht einen Stift für mich?
У Вас, можливо, є для мене ручка?