
der Befehl
наказ
Вказівка або розпорядження від авторитетної особи, якого потрібно дотримуватися, наприклад у війську чи поліції.
Der General gab den Befehl zum sofortigen Rückzug.
Генерал віддав наказ негайно відступити.
наказ
der Befehl, die Befehle
Завантажуємо збережений статус слова.

наказ
Вказівка або розпорядження від авторитетної особи, якого потрібно дотримуватися, наприклад у війську чи поліції.
Der General gab den Befehl zum sofortigen Rückzug.
Генерал віддав наказ негайно відступити.

команда
Вказівка, яку дають комп’ютеру або технічній системі, щоб виконати певну дію.
Geben Sie den Befehl „drucken“ ein, um das Dokument auszudrucken.
Введіть команду «друк», щоб надрукувати документ.
| рід | чоловічий der |
|---|---|
| множина | die Befehle |
| Genitiv | des Befehles |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| Nominativ | der Befehl | die Befehle |
| Akkusativ | den Befehl | die Befehle |
| Dativ | dem Befehl | den Befehlen |
| Genitiv | des Befehles des Befehls | der Befehle |
Артикль змінюється залежно від відмінка; його виділено кольором.
Іменник «der Befehl» (наказ, команда) тісно пов’язаний із дієсловом «befehlen» (наказувати). Той, хто має владу, може щось наказати і таким чином віддати наказ.
Der Polizist befahl dem Fahrer, anzuhalten.
Поліцейський наказав водієві зупинитися.
Щоб описати зміст наказу, часто використовують інфінітивну конструкцію з «zu» (часткою інфінітива). Структура: «der Befehl, etwas zu tun» (наказ щось зробити).
Die Soldaten erhielten den Befehl, die Stellung zu halten.
Солдати отримали наказ утримувати позицію.
У контексті влади часто вживають сталі сполучення дієслова з іменником: «einen Befehl geben/erteilen» (віддати наказ), «einen Befehl ausführen/befolgen» (виконати або виконувати наказ) чи «einen Befehl verweigern» (відмовитися виконувати наказ).
Der Kapitän erteilte den Befehl, die Segel zu setzen.
Капітан віддав наказ підняти вітрила.
Alle Mitarbeiter müssen die neuen Sicherheitsbefehle befolgen.
Усі працівники повинні виконувати нові накази щодо безпеки.
Коли йдеться про комп’ютери або техніку, «Befehl» (команда) означає вказівку для машини. Типові дієслова в цьому контексті: «eingeben» (вводити), «ausführen» (виконувати) або «speichern» (зберігати).
Der Computer hat den Befehl „kopieren“ nicht ausgeführt.
Комп’ютер не виконав команду «копіювати».
розпорядження
Der Befehl (наказ) і die Anordnung (розпорядження) позначають обов’язкову вказівку авторитетної особи. «Befehl» (наказ) більше підкреслює безпосередню покору й часто має військовий або ієрархічний відтінок, тоді як «Anordnung» (розпорядження) звучить формальніше й уживається також в адміністративному контексті. Вживай «Befehl» для безпосереднього керівництва, а «Anordnung» — для офіційних розпоряджень.

Der Hauptmann gab den Soldaten den Befehl, sofort zur Brücke zu marschieren.
Капітан наказав солдатам негайно рушити до мосту.
Die Behörde erließ die Anordnung, dass die Brücke bis zur Prüfung geschlossen bleibt.
Державний орган видав розпорядження, щоб міст залишався закритим до завершення перевірки.