
verweigern
відмовлятися
Відмовлятися виконувати потрібну або очікувану дію.
Der Angeklagte verweigerte die Aussage vor Gericht.
Обвинувачений відмовився давати свідчення в суді.
відмовлятися
verweigern – verweigerte – hat verweigert
Завантажуємо збережений статус слова.

відмовлятися
Відмовлятися виконувати потрібну або очікувану дію.
Der Angeklagte verweigerte die Aussage vor Gericht.
Обвинувачений відмовився давати свідчення в суді.

відмовляти
Не давати або не надавати комусь чогось, чого він попросив або на що міг би претендувати.
Die Versicherung verweigerte die Zahlung, da der Schaden selbst verschuldet war.
Страхова компанія відмовила у виплаті, оскільки шкоду було завдано з вини самого страхувальника.

ухилятися
Свідомо уникати ситуації, вимоги або суспільного очікування й не брати участі.
Der Teenager verweigerte sich dem Gespräch mit seinen Eltern und zog sich in sein Zimmer zurück.
Підліток ухилявся від розмови з батьками й зачинився у своїй кімнаті.

відмовлятися від військової служби
Із міркувань совісті відмовлятися від передбаченого законом обов’язку проходити військову службу.
Er hat aus pazifistischer Überzeugung den Kriegsdienst verweigert und stattdessen Zivildienst geleistet.
Через пацифістські переконання він відмовився від військової служби, а натомість пройшов цивільну службу.
| ich | verweigere verweigre |
|---|---|
| du | verweigerst |
| er/sie/es | verweigert |
| wir | verweigern |
| ihr | verweigert |
| sie | verweigern |
| ich | verweigerte |
|---|---|
| du | verweigertest |
| er/sie/es | verweigerte |
| wir | verweigerten |
| ihr | verweigertet |
| sie | verweigerten |
| ich | habe verweigert |
|---|---|
| du | hast verweigert |
| er/sie/es | hat verweigert |
| wir | haben verweigert |
| ihr | habt verweigert |
| sie | haben verweigert |
| du | verweigere! verweiger!, verweigre! |
|---|---|
| ihr | verweigert! |
| Sie | verweigern Sie! |
| ich | hatte verweigert |
|---|---|
| du | hattest verweigert |
| er/sie/es | hatte verweigert |
| wir | hatten verweigert |
| ihr | hattet verweigert |
| sie | hatten verweigert |
| ich | werde verweigern |
|---|---|
| du | wirst verweigern |
| er/sie/es | wird verweigern |
| wir | werden verweigern |
| ihr | werdet verweigern |
| sie | werden verweigern |
| ich | verweigere verweigre |
|---|---|
| du | verweigerst |
| er/sie/es | verweigere verweigre |
| wir | verweigern |
| ihr | verweigert |
| sie | verweigern |
Вживається в непрямій мові.
| ich | verweigerte |
|---|---|
| du | verweigertest |
| er/sie/es | verweigerte |
| wir | verweigerten |
| ihr | verweigertet |
| sie | verweigerten |
Вживається для побажань і конструкцій з «würde».
| інфінітив | verweigern |
|---|---|
| з zu | zu verweigern |
| Partizip I | verweigernd |
| Partizip II | verweigert |
«Verweigern» (відмовлятися) — невідокремлюване дієслово. Префікс «ver-» залишається нерозривно поєднаним з основою дієслова в усіх часах і конструкціях речення.
Er hat die Annahme des Pakets verweigert.
Він відмовився прийняти посилку.
Ich verstehe nicht, warum sie die Zusammenarbeit verweigert.
Я не розумію, чому вона відмовляється від співпраці.
Це дієслово може мати два додатки. Особа, якій у чомусь відмовляють, стоїть у Dativ. Річ, у якій відмовляють, стоїть в Akkusativ. Схема така: комусь (Dativ) щось (Akkusativ) відмовляти.
Der Türsteher verweigerte uns den Eintritt.
Швейцар відмовив нам у вході.
Die Bank hat meinem Bruder den Kredit verweigert.
Банк відмовив моєму братові в кредиті.
Якщо людина не хоче виконувати дію, «verweigern» часто поєднується з іменниками, які називають обов’язок або очікувану дію: «die Aussage verweigern» (відмовитися давати свідчення), «die Mitarbeit verweigern» (відмовитися співпрацювати), «den Befehl verweigern» (відмовитися виконати наказ).
Der Zeuge darf die Aussage verweigern, um sich nicht selbst zu belasten.
Свідок може відмовитися давати свідчення, щоб не свідчити проти себе.
Зворотна форма «sich verweigern» (ухилятися) означає, що людина свідомо уникає ситуації або очікування. Після неї часто вживається додаток у Dativ, який указує, від кого або від чого людина ухиляється.
Er verweigert sich jeder Diskussion über seine Zukunft.
Він ухиляється від будь-якого обговорення свого майбутнього.
Вислів «den Kriegsdienst verweigern» (відмовлятися від військової служби) — стале словосполучення. Він описує законну можливість не брати участі у військовій службі з міркувань совісті. Людина, яка так чинить, — «Kriegsdienstverweigerer» (той, хто відмовився від військової служби).
In Deutschland kann man den Kriegsdienst verweigern und stattdessen einen Zivildienst leisten.
У Німеччині можна відмовитися від військової служби й натомість пройти цивільну службу.
відхиляти / засуджувати
Обидва дієслова можуть виражати негативну відповідь на прохання. «Ablehnen» (відхиляти) зазвичай стосується самого прохання, пропозиції чи задуму; «verweigern» (не надавати) радше підкреслює, що хтось не дає того, про що просили. Уживай «ablehnen» щодо відхиленого прохання, а «verweigern» — коли йдеться про ненадання чогось.

Der Verein verweigerte der Familie die finanzielle Hilfe.
Організація відмовила родині у фінансовій допомозі.
Der Verein lehnte die Bitte um finanzielle Hilfe ab.
Організація відхилила прохання про фінансову допомогу.